Під таким гаслом сім років поспіль польські волонтери проводять в Україні благодійну акцію, мета якої впорядкування та відновлення давніх польських цвинтарів, розсіяних по Волині, Поділлі та Поліссі. Проходить вона під патронатом президента Польщі Андрія Дуди та архієпископа вроцлавського, кардинала Генрика Гульбиновіча, а також телебачення TVP Wrocіaw і освітньої галузі. У такий спосіб поляки рятують від забуття могили прадідів на землях колишньої Речі Посполитої.
Цьогоріч у рамках цієї акції понад тисяча поляків відвідали Україну. На терени Гусятинського краю вчетверте прибула група учнів гімназії з міста Оборнікі-Шльонські у складі Корнелії Матусяк, Кароліни Гарбуз, Лени Колоса, Вікторії Кучми, Єжи Слівінскі, Кшиштофа Зубера, Кордіана Матусяка, Люк Ставіскі й Станіслава Франчака. Також делегацію доповнили декілька мешканців польського міста на чолі з викладачем гімназії, координатором Оборніцького центру волонтерів Боженою Магновськіх.
У 2011 році пані Божена разом з мером Слабоміром Блажевським вперше побували в Гусятині, познайомились із міським головою Михайлом Савчуком, оглянули інфраструктуру та історичні пам’ятки, побували на польському цвинтарі тощо. Відтоді між двома містами зав’язалася дружба. У травні 2015 року під час перебування гусятинської делегації в Оборніках було підписано угоду про тісну співпрацю з надання допомоги з упорядкування могил поляків та урочисто піднято прапор Гусятина. Того ж року з ініціативи М. Савчука на День міста в Гусятині поряд із прапорами України, Євросоюзу й Гусятина замайорів прапор Оборніків.
— У липні 2012 року почалися роботи з відновлення цвинтаря в Гусятині, — розповідає пані Божена. — Насамперед ми розчистили могили від бур’янів, відновили хрести, надмогильні плити, написи на них. Було нелегко, бо працювали переважно діти. Однак ми були щиро вражені теплим прийомом і підтримкою пана Михайла Савчука. Це завдяки йому цвинтар сьогодні обгороджений муром і залізним плотом, виготовлено й встановлено дві брами, віднайдено старий хрест, а також відновили подачу води, збудували криничне покриття, звели хрест для відправи за упокій. А ще пан Михайло відшукав і відреставрував могилу першого мера Гусятина та його дружини. Це дуже важлива знахідка для нашої історії. Я дуже рада, що доля звела мене з такими чудовими людьми. Ми стали наче рідні.
Не менш вражений гостинністю надзбручанців і Едвард Ліщинович — поляк за національністю, українець у душі. Його корені походять з Гусятинщини. У далекому 1943-му він народився у Вільхівчику. Батько пішов на війну. Після її закінчення він залишився у Польщі і забрав туди сім’ю. Мама тужила за Україною і свою любов до неї передала синові. Сорок років тому Едвард уперше приїхав у рідне село, побував у церкві, на цвинтарі. Назад із собою повіз жменьку землі, як заповідала мама.
— Рік тому мене схвилював виступ пана Михайла в Оборніках. Я підійшов до нього, поговорив і зрозумів, що він справжній українець і для співпраці у нього добрі наміри. Тоді ж познайомився із Зоєю Перегінець. Вони запросили у Гусятин. Нині нарівні з іншими залюбки працюю на цвинтарі. Я переконався — пан Михайло людина слова: сказав і за рік стільки зробив. Від нашої громади щира йому подяка, — резюмує пан Едвард.
Задоволені поїздкою і діти. Вони розуміють, що своєю працею примножують історію предків. Вони добровільно їдуть сюди, хтось вперше, хтось вдруге, як-от Юрек Слівінскі, до речі, його мама (Світлана Гнатюк) родом з Борщівського району. Одне слово, як старше покоління, так і молодь Польщі твердо усвідомлюють, що творять благородну справу в ім’я майбутнього.
Марія МАЙДАНЮК
Фото авторки
Прокоментуйте