Підвіз мене вчера сусід додому на фірі від автобусної зупинки. Їздивім купувати новий сікач, жеби виноград обценькати.
Пагони трошка обрізаю, жеби сік ішов у грона. А з листя кручу голубці. Вибираю листя молоде, жеби в шлунку не залягло.
Так-от, їдемо із сусідом, гуторимо про то, про сьо. Він і каже: «Дзвонила вчора двоюрідна сестра з Макіївки. Каже, якби не робота і дача, то приїхала би до мене перебути, поки то всьо сі не вляже». «Певно, роботу добру має», — одвічаю я. «Робота так собі, але земля файна. Городец на півгектара за містом, терористів там мало, то може си спокійно сапати і копошитися на грядках. А як приїде до мене, і шо їй тутка робити? Ні землі, ні роботи. Чоловік виїхав на заробітки, гроші вишле, то бабі спокійніше. Діти на своїх хлібах, у безпеці». «Шо, на боці сепаратистів?» — підколюю. «Та ніби нє», — знітивсі сусід і більше ніц цілу дорогу не балакав.
Закім мудрі люди будут робити свою роботу, я — свою, кухонну. Казав вам раніше за голубці? Тримайте рецепта.
Вибираєте велике молоде виноградне листя. Його запхайте в киплячу воду на три-п’ֹять хвилин, аби зм’якли прожилки. Тоди зваріть дві шклянки білого рижу, наріжте кубиками дві цибулини, потріть дрібонько їден кабачок. Цибулю обсмажте на олії, зляйте зайву воду, додайте капку посіченої петрушки. Теперка всьо то вимішайте, приправте сіллю, перцем при потребі й по столовій лижці викладайте на виноградні листочки, а то й більше, дивітьсі, жеби добре закрутили. Загортайте, як звичайні капустяні голубці. Візьміть банячок чавунний, на його дно викладіт вільні листки винограду, тоді поверха щільно — голубці. Відваріт кавальчик солонини чи візьміть літру розсолу, який для тіста варите, і вляйте до голубців, додайте сік із половинки лимона. Тушкуйте в духовці трошка більше півгодини, зверху прикривши банячок мискою, або ж вчетверо складеною зволоженою марльою. Як зрихтуєте, тоди візьмітьсі за соус для поливки. Півлітри вершків розігрійте на вогни, додайте 150 грам тертого сира і варіт, закім той сир сі не розчинит. Тоди додайте капку нарізаного чебрецю, до смаку солі й перцю.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте