«Dziewczyny ze Lwowa» або ж «Наші пані у Варшаві» – один з успішних польських серіалів, що вийшов на екрани ще у 2015 році. Проте цього року він почав покоряти серця й українських телеглядачів.
За жанром серіал є комедією, проте автори стрічки називають її трагічною комедією, яка “без прикрас та спотворень показує дійсність польського та українського суспільств”. У сюжеті відображено чотирьох простих українських дівчат, які задля кращого життя вирушають на заробітки за кордон. Польща стала тим місцем, де кожна з них змушена починати все з нуля аби досягти чогось.
Мабуть, варто у серіалі придивитися до того, як поляки створили образ української робітниці. Стереотипи залишаються, а от жінки змінюються. Телевізійники вирішили показати чотири типажі жінок.
Поліна – образ спритної та завзятої красуні, яка втратила власне модельне агентство через колишнього бойфренда. Вона вирішує їхати в Польщу, «аби тільки подалі від цього банкрутства». Проте робота прибиральниці не для неї, тож українка вирішує стати бізнес-вумен. Бойовий дух, який притаманний її запальному характеру, говорить про те, що навіть на чужині наші жінки не пропадуть.
Уляна – образ інтелігентної та скромної жінки. Вона працювала скрипалькою в оркестрі, але натомість втратила роботу через те, що на її місце взяли доньку директора філармонії. Згодом, аби виїхати за кордон, продала свою скрипку, яку пізніше після її від`їзду повертають мамі. Хто знає, можливо, її талант оцінить польське суспільство, якщо не оцінило українське.
Світлана( у серіалі її чомусь називають на російський манер – Свєта) – образ досвідченої та розумної жінки. Вона працює й живе у Варшаві уже три роки. Звісно, окрім заробітків має ще й вигідну можливість вийти заміж за поляка. Кого б не зацікавила така пропозиція?
Оля – з-поміж усіх чотирьох насправді таке собі «маленьке дівча», що постійно плаче і боїться. У ній присутня дитяча безпорадність, наївність та упокореність. Саме такими рисами, наприклад, вміло користується її нетямущий наречений Ігор, заради якого вона й поїхала на чужину.
З першого погляду історії українок різні, але водночас вони такі схожі. Хтось із запальним характером або ж надто чутливим серцем з усіх сил пробивається як може, а хтось навпаки – стриманий і терплячий у цьому. Але об’єднує їх одне: нелегка жіноча доля у поєднанні зі щирістю, відкритістю та простотою. Адже не дивлячись на буд які життєві обставини вони знаходять у собі сили йти далі.
Українські чоловіки, які з`являються в епізодах серіалу, показано як типових пияків, гультяїв, котрі самостійно не вміють заробляти грошей і лише принижують дружин. Цього може бути достатньо для польських глядачів, аби намалювати їм непривабливий тип українського чоловіка. На той час, коли знімали серіал, в Україні розпочинався Майдан. І в цьому теж можна простежити певне протиставлення українця й поляка. Останнього автори зобразили більш успішним і багатшим, хоча теж зі своїми «грішками».
Варто сказати про переклад сценарію на українську. Інколи текст звучить дуже кумедно. Особливо це стосується колоритних говірок, що вживають на Галичині. Мабуть, найбільш прослуховуються такі речі з уст Ольги Фреймут, що зіграла Поліну. Проте це захоплює і викликає усмішку.
Хтось вважає, що серіал є ганьбою для українських жінок, а хтось навпаки – бачить у ньому кумедні пригоди сміливих українок. Наприклад, знімальний процес перших серій відбувався нібито зі Львова, хоча насправді польськими вулицями міста Перемишля.
«Наші пані у Варшаві» – це серіал про те, як варто навіть у найскладніших ситуаціях знаходити вихід, якого нібито немає, але насправді він є. А ще розуміти, що по життю варто йти лише з усмішкою, тоді все буде гаразд.
Тетяна СКИБА,
студентка другого курсу факультету філології та журналістики ТНПУ ім. В. Гнатюка.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте