Уже третій рік в Україні офіційно триває «переформатування» державного мовлення на суспільне. Які труднощі виникають під час реформи, на коли заплановано перші її результати та яка ситуація нині в Тернопільській філії Національної телекомпанії України — про це та інше говорили представники Держкомтелерадіо, НТКУ, Наглядової ради ПАТ НСТУ, Тернопільської та Чернівецької філій НТКУ, Тернопільських облдержадміністрації, прес-клубу, а також ГО «Детектора медіа» й медіаюристи, медіаексперти.
Модератор кругового столу, медіаексперт Світлана Остапа зауважила — у країн-сусідів створення суспільного мовлення зайняло кілька років. «У нас від 17 квітня 2014 року (прийняття Закону України «Про суспільне телебачення і радіомовлення» — В. П.) теж минув тривалий час, та мине ще трохи, поки ми побачимо юридичну особу — ПАТ «Національна суспільна телерадіокомпанія України», яка почне працювати на повну», — сказала пані Світлана.
Як повідомила начальник управління аудиту Держкомтелерадіо Наталя Степанова, нині не знято з реєстру ще сім державних телерадіокомпаній. «Після внесення остаточного запису про припинення їх роботи ми зможемо видати наказ про перетворення НТКУ в ПАТ НСТУ, — пояснила пані Степанова. — Цим наказом Держкомтелерадіо створить комісію і затвердить її персональний склад. Ця комісія надасть план-графік щодо перетворення, яке, за нашими підрахунками, має закінчитися уже в цьому році».
Після відповідної постанови Кабміну суспільного мовника можна буде зареєструвати, каже представниця Держкомтелерадіо. «Працівники телерадіокомпаній автоматично перейдуть у нову юридичну особу, — продовжує пані Наталя. — Наглядова рада (яка вже рік не може приступити до виконання своїх обов’язків юридично, хоча фактично вона працює) затвердить положення і призначить дату проведення конкурсу на керівника НСТУ. Нині в нас є одна форс-мажорна обставина — «Євробачення-2017». Ми не повинні зірвати міжнародний захід і в той же час провести реформу. Очікуємо, що в разі успішної реалізації запланованого вже навесні 2017 в ПАТ НСТУ буде очільник і затвердять стратегію роботи на чотири роки».
Серед проблем, із якими зіткнулися при реформуванні державного мовника, — розбалансоване законодавство, що потребує доопрацювання, а також кошти — їх завжди не вистачає. «Нині тривають дискусії про те, як будемо фінансувати ПАТ, — каже начальник управління аудиту Держкомтелерадіо, — бо змінюється не лише назва, а й принцип його фінансування. Нині Національна телерадіокомпанія та її філії — це бюджетні організації. ПАТ — це інший суб’єкт, який не можна так фінансувати; він стане вже отримувачем бюджетних коштів. Тож Міністерство фінансів, робочі групи нині дискутують, які не залишити людей без зарплати на початку року, чи буде вистачати коштів, як не допустити скорочень працівників тощо».
«Цьогоріч не вистачає грошей на всі наші потужності, тож ми були змушені зменшувати обсяги мовлення, — продовжує заступник генерального директора НТКУ, відповідальний за співпрацю з філіями Михайло Шматов. — Є прикордонні регіони, де маємо збільшувати потужність мовлення. Відтак залишаються обділеними інші регіони. Також є дуже проблемні юридичні питання. Треба проаналізувати, які потужності в нас є для переходу. Так, маємо розбалансовану систему штатів у філіях (в одного мовника працює 60 осіб, в іншого — 300), різний час виробництва власного мовлення, ліцензії. Щодо останнього — в НТКУ є 200 ліцензій, кожній із яких присвоюють різні частоти. Маємо критичну ситуацію в сфері радіо — є ліцензії, що не мають мовлення, в деяких населених пунктах зруйновані передатчики. Тож потрібна ревізія ліцензій, аби знати, на чому працюємо і будемо працювати. Про контент, його якість уже не говорю».
Така «турбулентність» не могла не позначитися на роботі Тернопільської філії Національного телерадіокомпанії — телеканалу ТТБ. «Ми пройшли важкий рік і загубили у творчості, — каже виконавчий директор філії Роман Заяць. — Люди не знали, що їх чекає. Ми відчули відтік кадрів. Були проблеми і з тендерами, які через реформу не могли вчасно провести». Серед інших проблем керівник ТТБ назвав низьку зарплату персоналу, яка «прив’язана» до тарифної сітки, розробленої Кабміном, малу кількість творчих працівників, які змушені готувати новини, а також декілька власних передач, слабке інформаційне поле краю, застаріла матеріально-технічна база, яку важко оновити через брак коштів, прив’язаність до держзамовлення та ін.
Повертаючись до теми якості інформаційного продукту, експерти громадської організації «Детектор медіа» оприлюднили результати моніторингу новин ТТБ, які не порадували високими позиціями. Ознаки замовності, акуратне просування позиції влади, надмірна кількість сюжетів релігійної тематики (аналіз сюжетів проводили в розпал підготовки і проведення прощі в Зарваниці), недотримання стандарту балансу думок — ось ці та інші огріхи в роботі журналістів відшукали експерти організації. Роман Заяць, а також його підлеглі, які завітали на круглий стіл, заявили — у багатьох пунктах погоджуються з результатами. Хоча є моменти, коли специфіка регіону та обставини змушують створювати такий інформаційний продукт. У свою чергу представниця Ради Європи Галина Смірнова запропонувала допомогу Тернопільській філії НТКУ у підвищенні кваліфікації працівників.
На завершення заходу його учасники поділилися очікуваннями від суспільного мовлення на Тернопіллі. Надії — великі, однак роботи для реалізації задумів ще дуже багато.
Фото авторки
Прокоментуйте