РАЗ НА ТИСЯЧУ РОКІВ випадає нагода створити власну державу. «Ми свій шанс не змарнували, — каже колишній народний депутат України Іван Заєць. — Хоча Горбачов, Єльцин, Буш і Тетчер не хотіли бачити Україну незалежною. Наша країна виникла всупереч бажанню світових лідерів. У першу чергу — Російської імперії». А це міркування публіциста Віталія Портникова: «Більшість теперішніх українців проведуть життя на будівництві держави. Для багатьох це некомфортно. Хто зводив власний дім, знає, що це таке. Будинок зрештою виходить чудовий, але роки його зведення згадуються з жахом».
l l l
ЦЕ НАС ПІДКОСИЛО. Згадуючи Іловайський котел, відомий письменник, автор книжки «Велика війна 2014» Михайло Слабошпицький зазначає: «Як завжди, в Україні винних немає. Розслідування тимчасової слідчої комісії Верховної Ради ніхто не показав. Начальника Генштабу Муженка — не допитали. Із гласністю у нас величезні проблеми. Іловайський котел у свідомості людей оточений легендами і міфами. Ми не знаємо точної кількості загиблих. Названі цифри занижені. Це підкосило нас так, що ми стали поступливішими на переговорах».
l l l
А З ІНШОГО БОКУ… Як вважає учасник боїв за Іловайськ, автор книжки «Иловайский дневник» Роман Зіненко, «Іловайськ у певному сенсі нас загартував, навчив бути готовими до смерті, переборювати себе, зміцнив… віру в Бога. Це приклад героїзму і самовідданості, про які раніше тільки читав. Іловайський котел, розстріл Небесної Сотні, здача Криму, збиті «Боїнг» та Іл-76 — усі ці справи мають політичний відтінок і тому дуже важкі в розслідуванні».
l l l
КИЇВСЬКИЙ ПАТРІАРХАТ ПОПЕРЕДУ. Впливова соціологічна компанія TNS MMI провела серед населення України 12—65 років у містах, де кількість жителів перевищує 50 тисяч, соціологічне дослідження. І воно показало, що більшість опитаних православних українців ходить до храмів УПЦ Київського патріархату. Прихильниками останнього є 60 відсотків релігійних українців, а в Московського патріархату їх значно менше — 24%. Щодо географічного розподілу, то в усіх регіонах України частка православних, які відносять себе до Київського патріархату, набагато більша, ніж частка прихильників Московського. Найбільша кількість прихильників Московського патріархату на півдні України — 36 відсотків.
l l l
МАЙЖЕ 600 СВЯЩЕНИКІВ-КАПЕЛАНІВ нарахували у Міністер-стві оборони України. Найбільше їх з Української православної церкви Київського патріархату — 295 та з Української греко-католицької церкви — 123. А ось із УПЦ Московського патріархату — лише дев’ять капеланів. Низка церков мають священиків, які приїхали та поїхали (таких близько тридцяти). Дуже важко зрозуміти, скільки є священиків від протестантських церков, бо вони нерідко приховують, до якої конфесії належать.
l l l
СОБАЧИЙ РАЙ… «Життя собаче, — кажемо ми, скаржачись на проблеми чи невпорядкованість побуту. Утім, життю деяких чотирилапих можуть позаздрити навіть люди. Наприклад, два песики відомої американської співачки Брітні Спірс живуть, як вареники в сметані. Так, минулого року на утримання песиків — мальтійської болонки Лейсі Лу та йоркширського тер’єра Ханни — співачка витратила близько ста тисяч доларів. Окрім різноманітних делікатесів, їх постійно водять до спеціалізованої собачої перукарні, а також на різні косметичні процедури і манікюр. До них приставлена спеціальна нянечка, послуги якої коштують 25 тисяч доларів. Окремим пунктом ідуть одяг для прогулянок кудлатиків, різноманітні нашийники та повідки, меблі, підстилки й інші «собачі» речі. Найдорожче коштують сеанси масажу для песиків.
l l l
…І СОБАЧЕ ПЕКЛО. А ось у селі Сигнаївці на Черкащині пес два роки жив у смердючій ямі шкільного… туалету, куди його вкинули ще цуценям малі бузувіри на двох ногах. Директор школи, вчителі, голова сільради, батьки та односельці — усі знали про це, але залишили собаку помирати. Лише одна жінка забила на сполох, та куди не зверталася — ніхто не допоміг. Приїхали, щоправда, рятувальники з району, але директор школи не дозволив роздовбати в туалеті бетонну підлогу і витягти цуценя. Тоді жінка стала щодня спускати йому на мотузці їжу та воду, щоб жива істота могла вижити у смердючому пеклі. І так — два роки. Про собаку в туалеті дізналися волонтери, кинули клич у соцмережах, зібрали гроші на спасіння тварини. Мобільна рятувальна група з Черкас і Києва добилася дозволу в сільського голови, щоб розібрати підлогу в туалеті, і витягла собаку з ями. На диво, вона виявилася здоровою, ось тільки зір не стовідсотковий після двох років життя у темряві. Але собака не осліпла, чого боялися лікарі. Тепер вона живе у притулку для тварин, їй облаштували затемнений вольєр.
За інформаціями видань «Країна», «Українське слово», RISU, «Україна молода», «Експрес»
Д. ВІТЮК, бібліотекар.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте