Купівля-продаж товарів через інтернет-магазини стрімко розвивається на українському ринку. Але з поширенням такого виду діяльності у споживачів виникає і багато запитань, зокрема як повернути товар, якщо він не підійшов чи виявився недоброякісним.
Передусім, потрібно пам’ятати, що слід купувати тільки в перевірених інтернет–магазинах, які продають новий товар і з документами, що засвідчують його якість. Також у разі придбання продукції поза торговельними або офісними приміщеннями продавець (або виконавець) зобов’язаний надати споживачеві документ, який засвідчує факт купівлі-продажу, тобто договір, який є підставою для виникнення взаємних прав та обов’язків. Такий документ повинен містити інформацію про дату укладення договору; найменування та місцезнаходження продавця (виконавця); найменування продукції; ціну товару; якщо питання стосується послуг, то повинна бути інформація про строк виконання робіт (надання послуг); інші істотні умови договору, які характерні для певного виду продукції або послуги; інформацію про права та обов’язки сторін договору.
Наявність вищезазначеного документа з інформацією дасть можливість у разі виникнення проблем відстоювати свої права.
У разі реалізації продукції поза торговельними або офісними приміщеннями споживач має право розірвати договір, за умови повідомлення про це продавцеві (виконавцю) протягом чотирнадцяти днів з дати одержання документа, який засвідчує факт здійснення правочину поза торговельними та офісними приміщеннями чи прийняття продукції, за умови, що така продукція є річчю, а прийняття чи поставка продукції відбувається пізніше часу одержання споживачем документа на її продаж. Продавець, зі свого боку, повинен повернути сплачені гроші без затримки не пізніше тридцяти днів з моменту повідомлення споживачем про розірвання договору.
Споживач має право не повертати продукцію до моменту повернення йому сплаченої ним суми грошей, а також він повинен повідомити продавцеві (виконавцю) про місце, де продукція може бути повернена. Договором може передбачатися, що продукція або результати робіт (послуг), які були надіслані поштою, повинні в разі розірвання договору також бути повернені поштою.
Будь-які витрати, пов’язані з поверненням продукції, покладаються на продавця (виконавця). Продавець (виконавець) повинен відшкодувати витрати споживача в зв’язку з поверненням продукції.
У разі розірвання договору, укладеного на відстані чи поза торговельними або офісними приміщеннями, обов’язок споживача зберігати в себе товар припиняється по закінченні шістдесяти днів після його одержання. Якщо продавець не вживає заходів для повернення його собі протягом зазначеного періоду, такий товар переходить у власність споживача без виникнення зобов’язання з оплати його вартості.
Для здійснення права на розірвання договору споживач повинен зберігати одержаний товар у незміненому стані. Знищення, пошкодження або псування товару, що сталося не з вини споживача, не позбавляє його права на розірвання договору. Зменшення вартості товару внаслідок відкриття упаковки, огляду чи перевірки товару не позбавляє права споживача на розірвання договору.
Якщо всупереч вимогам споживача про повернення грошей за недоброякісний товар або ж його обмін на доброякісний цього не зроблено, протягом установлених строків споживачеві за письмовою заявою виплачується неустойка в розмірі одного відсотка вартості товару за кожний день затримки повернення грошей.
Розрахунки за продані товари й надані послуги можуть здійснюватися готівкою або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо), відповідно до законодавства. Разом із товаром споживачеві в обов’язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проданої продукції, який засвідчує факт купівлі товару або надання послуги.
Продаж товарів на замовлення та поза торговельними або офісними приміщеннями проводиться із додержанням вимог правил продажу окремих видів продовольчих і непродовольчих товарів.
При доставці прийнятого за допомогою засобів дистанційного зв’язку замовлення непродовольчих товарів, на які нормативними документами встановлено гарантійні строки, споживачеві передається технічний паспорт чи інший документ, що його замінює. У цих документах обов’язково робиться відмітка про дату продажу (день доставки) та найменування суб’єкта господарювання, що виконав замовлення, яка завіряється штампом (печаткою) і підписом уповноваженої особи суб’єкта господарювання.
Уповноважена особа суб’єкта господарювання повинна в обов’язковому порядку проінформувати споживача про найменування і місцерозташування підприємства, що здійснює функції суб’єкта господарювання щодо прийняття претензій від споживачів, а також проводить гарантійний ремонт, технічне обслуговування проданих товарів.
Найчастіше порушення проявляються в тому, що суб’єкт господарювання, всупереч вимогам статей 12, 13 Закону України «Про захист прав споживачів» та вимогам правил продажу товарів на замовлення і поза торговельними або офісними приміщеннями, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19 квітня 2007 року №103, не оформлює належним чином факт купівлі-продажу зі споживачем, а саме: не надає споживачеві документ, який засвідчує факт укладання договору, що надалі буде підставою для виникнення взаємних прав і обов’язків, а також не надає споживачеві необхідну, достовірну, своєчасну і доступну інформацію, яка передбачена законодавством про захист прав споживачів.
Відсутність вищезазначеного документа й інформації призводить до того, що територіальні управління захисту споживачів не в змозі виконати покладені функції щодо захисту прав споживачів та вжити заходів до таких суб’єктів господарювання, передбачених чинним законодавством.
Олександр ЯЩУК,
провідний спеціаліст управління захисту споживачів головного управління Держпродспоживслужби в області.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте