За даними офіційної статистики, суто арифметично за 25 років незалежності населення України скоротилося на понад 9 млн осіб. У 1991 році в Україні проживало 51,944 млн осіб, а станом на 1 січня 2016 – 42,760 млн осіб.
Найбільше українців було у 1993-му році – 52,244 млн осіб. Саме на цій цифрі базувалася реклама одного із популярних телеканалів, яку й досі пам’ятають більшість українців.
Втім, як пояснює ВВС Україна директор Інституту демографії та соціальних досліджень Елла Лібанова, до всіх цифр, які стосуються української демографії, треба ставитися обережно.
Дані за 2015-2016 роки подаються без урахування “тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя”, також досить приблизними є дані щодо неконтрольованих Києвом територій на сході країни.
“Крим прибрали ще у 2015 році. Прибрали тому, що Держстат не може гарантувати точність інформації, і це стосується не тільки демографії, по територіях, що непідконтрольні Україні. Крім Криму з переважної більшості індикаторів прибрали і тимчасово окуповані території (Донбасу. – Ред.)”, – каже пані Лібанова.
Отже точніше буде сказати, що населення України скоротилося на 8 мільйонів осіб.
“Вичерпаний потенціал”
Як і 25 років тому, жінок в Україні більше, ніж чоловіків.
Майже не змінилася кількість осіб, яким за 60 – у 1991 році їх було 9,631 млн, а у 2016 – 9,417 млн.
Однак разюче скоротилася кількість дітей – майже удвічі у порівнянні із 1991 роком: з 13,225 млн – до 7,614 млн.
У 1991 році в Україні народилися 630 тис. немовлят. У 2015 – 411 тис. Проте за відносними показниками народжуваність в Україні майже вийшла на рівні 25-річної давнини. Якщо у 1991 році на тисячу українців народжувалися 12 немовлят, то у 2015 – 10,7.
Найгірші показники народжуваності припадали на 1999-2002 роки – тоді в Україні народжувалося менше 400 тис. немовлят. Найменший показник народжених на кожну тисячу осіб – лише 7,7 – був зафіксований у 2001 році.
Елла Лібанова вважає, що в Україні вичерпаний потенціал демографічного зростання.
“Для того, щоб покоління батьків чисельно заміщувалося поколінням дітей, треба, щоб на одну жінку припадало 2,13-2,15 дитини. В Україні стільки не народжується із 60-х років минулого сторіччя. Та й у жодній країні Європи не народжується. І кожне наступне покоління чисельно є меншим за попереднє. У найгіршому році – це був 2001 рік – було трохи більше 1. Зараз показник становить 1,5”.
Демографи попереджали про цю проблему вже давно, каже Елла Лібанова. Отож, коли у 1991 року кількість померлих в Україні вперше перевищила кількість народжених, “до незалежності це не мало жодного стосунку”.
За два роки після того відбулася певна “компенсація” за рахунок тих, хто повертався до свого українського коріння після розпаду СРСР. І у 1993 році населення України досягло свого максимуму – понад 52 млн осіб.
“Але ми попереджали, що як тільки вичерпається оце “етнічне підґрунтя”, міграція припиниться. Вона і припинилася. І з 1994 року у нас відбувається абсолютне скорочення чисельності населення”, – каже Елла Лібанова.
Народжувати – пізніше, дитинство – без бабусь
За роки незалежності майже удвічі – з 13,9 до 7,9 на тисячу населення – зменшилася смертність немовлят до року. Це непогані цифри, вважає пані Лібанова, однак каже, що на це вплинули, зокрема, зміни в методиці підрахунку:
“У 1991 році живо народженою вважалася дитина, яка важила 1 кг, довжиною 35 см, яка зробила самостійно хоча б один вдих. Тепер ми перейшли на європейську статистику, у якій є єдиний критерій – дитина має важити 500 г. Тобто, багато з тих, кого ми сьогодні вважаємо живими, за попередньою статистикою вважалися просто мертвонародженими”.
За останні 25 років українці стали пізніше заводити дітей.
У 1991 році жінки народжували переважно у віці 20-24 років. Тих, хто народжував у 25-29 років було удвічі менше.
У 2015-му кількість породіль у цих двох вікових групах майже зрівнялася. Крім того, зараз в Україні майже удвічі частіше народжують ті, кому 30-34 роки. Це майже удвічі частіше, ніж 25 років тому.
“Сучасна українська родина спочатку соціалізується, а потім народжує дитину. Тобто, спочатку набуває освіту, професію, шукає роботу, якось влаштовується із житлом”, – пояснює Елла Лібанова і вважає, що ці зміни на краще.
“Медики, безперечно, кажуть, що це дуже погано, бо їм краще, щоб народжувала молода жінка, у якої ще немає нічого поганого в анамнезі. Взагалі, за радянських часів у 28 років жінку називали називали “старая первородящая”. Але для жінок це не означає нічого поганого. Вона здобуває освіту, стає на ноги. Я абсолютно переконана, що жінка, якій десь 30 років, дасть дитині більше, ніж та, якій 20 років. Вона просто розумніша, вона сумлінніше до цього ставиться. Інше питання, що інститут бабусь, який у нас зажди існував, потроху сходить нанівець. Але це також неминуче”.
Смертність: зарано і забагато
У Європі єдиним чинником скорочення населення є занизька народжуваність, натомість в Україні діє ще один чинник – зависока смертність, говорить Елла Лібанова.
У 1991 році в Україні померло 669 тис. осіб, у 2015 – 594 тис. осіб. Піковими у смертності серед українців були 1999-2009 роки, коли в Україні помирало понад 700 тис. людей на рік, найбільше – у 2005 році, коли померли 782 тис. осіб.
Найпоширенішою причиною смерті залишаються хвороби системи кровообігу.
“У Європі різниця (у тривалості життя жінок і чоловіків. – Ред.) становить 4-5 років. Але на всьому просторі колишнього Радянського Союзу, включно із країнами Балтії, різниця становить 10-11 років”, – каже Елла Лібанова.
“ВООЗ вважає, що на 50% на тривалість життя впливає спосіб життя. Це і зловживання алкоголем. Це і нездорове харчування, – і тим, хто каже, що грошей не вистачає, я кажу, що здорове харчування є якраз дешевшим. Зазвичай, жінки, навіть якщо ліниві, мусять щось робити по хаті. Тобто, вона прийде з роботи, і буде якось рухатися. Чоловіки частіше нічого не роблять. Чоловіки частіше, ніж жінки, зверхньо ставляться до свого здоров’я. За статистикою, жінки значно частіше звертаються до лікаря. Врешті, чоловіки частіше, ніж жінки, працюють у шкідливих умовах. Крім того, в ДТП частіше гинуть також чоловіки”.
Анастасія ЗАНУДА
Джерело: ББС Україна
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте