Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 2 лютого 2016 року «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2016 році» 100-річчя боїв за гору Лисоня за участю легіону Українських січових стрільців урочисто відзначається на державному рівні. В серпні – вересні 1916 року Галичину сколихнула одна з найбільших бойових операцій в історії Українського Січового Стрілецтва, що увійшла в історію Легіону УСС під назвою “Кривавий тан”. Легіон УСС став виразником і оборонцем прав та сподівань свого народу, захисником рідного краю, а Лисоня – величним символом боротьби за волю України та звитяги.
Українські Герої – Січові Стрільці неодноразово рятували безнадійні ситуації, в які потрапляли австро-угорські війська. Так було 3 вересня 1916 року, коли Січові Стрільці відбили натиск московського ворога на Лисоні. Своїми молодими грудьми й життям Січові Стрільці поставили перед переважаючими силами противника нездоланний заслін.
“Лисоня” – під такою назвою Військової округи УПА боронили рідну землю від чужинських орд у 1940-х нащадки подвигу усусусів – українські націоналісти-повстанці. Окрім бойової звитяги стрільці й повстанці залишили величезний пласт культурної спадщини – музичної, художньої, літературної. Лисоня – це одночасно тріумф і Голгофа для Січових Стрільців, величний доказ незламності українського духу. Для нашого покоління Лисоня стала П’ємонтом національного відродження. Саме тут 30 серпня 1989 року вперше на Тернопільщині було піднято синьо-жовтий прапор. У 1990 році громада знов відновила на Лисоні стрілецьку могилу. Сюди привезли землю з могили кошового отамана Запорізької Січі Івана Сірка. У серпні 1990 року на горі Лисоні відбулося багатолюдне вшанування пам’яті Січових Стрільців. Щороку тут проходить регіональний фестиваль «Дзвони Лисоні».
Гора Лисоня – найвища височина в системі горбовидного пасма правого берега річки Ценівки (притоки Золотої Липи). Вона здіймається на висоту 399 метрів і домінує над навколишнім прибережним ареалом. В часи першої світової війни беззаперечною і невмирущою славою покрили себе тут українські січові стрільці.
Якщо проїздити по дорозі, яка з’єднує Бережани і Підгайці – районні центри Тернопільської області, то через 2 км. на південний схід від Бережан ми зможемо візуально помітити меморіальну капличку, увінчану хрестом.
Протягом 1929-1930 рр. могилу на Лисоні декілька разів розкопували. Українська спільнота відновлювала могилу, ставила новий хрест. Меморіальна могила на горі Лисоня була постійним об’єктом польсько-українських зіткнень і в подальші роки. Повне її осквернення прийшло з утвердженням на західноукраїнських землях радянської адміністративної системи.
Гармонійним символічним доповненням могили і пам’ятника на Лисоні був і є стрілецький цвинтар в с. Посухові. Тут ледь не поіменно представлені загиблі герої минулих боїв. Цвинтар почали споруджувати в 1931 році за проектом інженера Мацілинського. Ворота цвинтарного муру оформлені у вигляді тризуба. Наявність подібного меморіалу а також форма його воріт йшли своєрідним дисонансом з політичним світоглядом польської адміністрації. Тому будівництво постійно призупинялося. За радянської доби було знівельовано історично-меморіальну значимість цвинтаря, а браму замурували (щоб не було видно тризуба).
Відродження української незалежності спричинили повернення історичної пам’яті, зокрема й про героїзм січового стрілецтва. Первинного оформлення та історико-меморіальної значимості надано цвинтарю. В серпні 1994 р. відкрито пам’ятну каплицю на меморіальному кургані гори Лисоня. Адже національна історія продовжується на яскравих, повчальних і незабутніх прикладах національного героїзму – важливому підґрунті національного патріотизму. В 2005-06 роках проведено значні реставраційно – будівельні роботи, а з 2007 року тут започатковано проведення щорічного Всеукраїнського фестивалю стрілецької та повстанської пісні „Дзвони Лисоні”.
Спеціпальний чартерний потяг “Українських звитяг” до Лисоні відєходить 4 вересня о 9.00 від залізничного вокзалу в Тернополі.
Прокоментуйте