Про вельми спритного чоловіка Владислава Каськіва, який у часи Януковича очолював Держагентство з питань залучення інвестицій, свого часу говорили й писали багато. Обурювалися тим, що «кинув» він державу на великі гроші, а один випадок з його бурхливої діяльності можна навіть назвати унікальним. Принаймні не доводилося чути, щоб ще хтось придумав таке. В 2012-му підписав Каськів угоду з іспанською компанією Gas Natural щодо інвестицій в LNG-термінал в Україні. Аж на мільярд доларів. А потім іспанці сказали, що ніхто від компанії підпису під документом не ставив. Як не ставив? Ось же і прізвище вказано, і закарлючка є. Почали з’ясовувати, що то за чоловік підписав угоду від іспанської сторони, і з’ясували: інструктор з лижного спорту. Жодного стосунку до компанії Gas Natural не має. Ось так, виходить, можна угоди укладати, коли шахрайськими «талантами» нечистий наділив.
Згодом про Каськіва говорити перестали. А що казати, коли він зник у невідомому напрямку. Звернулися за допомогою в Інтерпол, там виписали на втікача червону картку, що означає: як попадеться — затримати. Та й зникло прізвище крутія з газетних шпальт, перестали про нього згадувати телеведучі.
А тепер — знову заговорили про Каськіва. Виявилося, що втік він до Панами (чимось вабить ця країна тих, хто в Україні із законом не дружив, принаймні Лазаренко теж зробився панамським громадянином). До певного часу причаївся там і сидів собі безвиїзно, а тепер чомусь надумав відвідати Коста-Рику. Візи туди не отримав, зате звернули увагу на червону картку Інтерполу. Затримали мандрівника-невдаху, а українська сторона поставила питання руба: віддайте нашого втікача нам. І, згідно з міжнародними договорами, мають віддати.
Висновки з цієї історії прості. Хто прокрався в Україні, тому найкраще «рвать когти» в Росію. Там чомусь дуже люблять наших високопосадовців-махінаторів і охоче дають їм притулок та навіть громадянство. Звідти утікач може дзявкати на Україну, що теж заохочується Кремлем. А якщо тебе, чоловіче, занесло в якусь іншу країну, то сиди собі тихо й нікуди не рипайся. Бо рано чи пізно попадешся.
М. АНТОНЮК
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте