Наш земляк з Лановеччини професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Іван Климишин багато років спостерігає за Сонцем. І розповідає про нього чимало цікавого, зокрема й такого, що безпосередньо стосується кожного з нас.
— Ось недавно ми зі студентами спостерігали поверхню Сонця, — каже астроном зі світовим ім’ям, — і побачили на ній велику пляму. Можна було б три-чотири кулі таких розмірів, як Земля, насилити на шампур і вкинути в ту яму на Сонці. Але за тиждень Сонце повернулося і ми вже бачимо іншу пляму, значно меншу. Тобто кількість плям на Сонці змінюється. Бувають періоди, коли воно «рябе», як теля чорно-білої породи. А буває, що жодної плямки немає. Тоді це називається — мінімум сонячної активності. Її максимум повторюється кожних одинадцять років.
Якщо на Сонці плям багато, настає руйнування магнітного поля і трапляються спалахи, навіть до десяти на добу. Один такий спалах — це ніби вибух мільйона водневих бомб, протяжністю і глибиною у тисячі кілометрів. При цьому температура зростає до кількох мільйонів кельвінів. Ви–промінювання досягає земної атмосфери. І тут формується багато додаткових електричних зарядів. А якщо у верхніх шарах атмосфери дують сильні вітри, то рух цих зарядів створює своє магнітне поле. Отже, власне магнітне поле Землі, до якого ми звикли, взаємодіє із цим «випадковим» і настає збурення магнітного поля в цілому. Якщо глянути тоді на стрілку компаса, то вона так хитається, наче п’яна.
Коли на Сонці вибухи, стверджує професор І. Климишин, ми на них реагуємо вже за вісім хвилин. Оце збурення магнітного поля передається на людський організм, на судини мозку. У ці періоди кількість інсультів та інфарктів, різних нещасних випадків збільшується у чотири-п’ять разів. Активність чи й роздратованість людей буває неймовірно високою. Кажуть, що саме в такі періоди відбувалися революції, повстання і таке інше. Зокрема і наш Майдан, адже останній такий максимум ми перенесли два-три роки тому.
У періоди, коли на Сонці багато плям, то, образно кажучи, від Лісабона до Шанхая дощів випадає дуже мало. А це засуха і загроза голоду. Давні мудреці у Вавилоні це зауважували. Трапився дивовижний збіг зовсім не пов’язаних між собою явищ. Період обертання Юпітера навколо Сонця — дещо менший за 12 років. Період появи максимуму плям на Сонці — такий самий. Тодішні радники вавилонського правителя зауважили: як тільки Юпітер наближається, наприклад, до сузір’я Лева, на Землі перестають лити дощі. Тож щойно Юпітер потрапляв у сузір’я Тельця, мудреці йшли до царя і просили видати наказ, аби відкласти третину врожаю у запасники, бо наближаються роки неврожаю. Таким чином народилася та укріпилася астрологія, яка рятувала людей від смерті. У цьому її заслуга.
Підготувала до друку Г. ДМИТРУК.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте