Після того, як прозвучала інформація про те, що народні депутати задумали підняти собі зарплатню не на десять відсотків, як пропонують це зробити для народу, а в понад два рази, з’явилося відчуття дежа вю — що такий підхід до своєї сорочки, яка завше ближче до тіла, й чужої ми вже колись спостерігали.
Народні обранці запланували вже з першого листопада підняти собі заробітну плату: посадовий оклад голови парламенту до 30 мінімальних зарплат — 43,5 тис. гривень, його першого заступника й заступника — до 28 мінімальних зарплат — 40,6 тис. гривень, кожному депутатові — до 25 мінімальних зарплат — 36 тис. 250 гривень. Досі рядовий депутат мав оклад 17 тис. грн. Але, окрім окладів, нардепам належать надбавки за ранг державного службовця, за особливий характер роботи та інтенсивність праці, премії… Загалом підрахували, що ухвалене рішення збільшить бюджетні видатки на утримання нардепів на 250 млн гривень. Після розголосу чимало народних депутатів відхрестилися від цього рішення, пояснюючи, що в постанову автори «запакували» чимало різних пунктів, зокрема й про депутатську зарплатню. Звідси висновок: або депутати нечасто читають те, за що голосують, або ж тепер лукавлять.
Задум прив’язати депутатські доходи до певної кількості мінімальних зарплат належить бюджетному комітетові Ради. Там вважають, що це стимулюватиме депутатів працювати над підвищенням соціальних стандартів українців, бо ж тоді зростатимуть і їхні власні доходи. Це мало б означати таке: якщо мінімальна зарплата зросте, наприклад, на 550 гривень і чимало з українців отримуватимуть не 1,450 тис. гривень, як тепер, а 2 тис., то народний депутат отримуватиме вже не 36,250 тис., а 50 тис. гривень. Тут можна погодитися — стимул є: народ отримає плюс 500 грн, а народний депутат — 14 тис. Зрештою, нардепам і напружуватися не потрібно, адже з першого грудня 2016-го мінімальна зарплатня зросте, бо це передбачено в держбюджеті на цей рік, до 1600 грн. Тож кожен з них «зароблятиме» вже не 36 тис. грн, а 40 тис.
Те, як тяжко працюють депутати навіть за оклади в 17 тис. грн, видно було вже наступного дня після скандального голосування. Верховна Рада України в п’ятницю, 21 жовтня, не змогла розглянути законопроекти через відсутність більшості народних депутатів. Про це заявила перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко. В залі засідань було всього близько 50 депутатів, а для ухвалення результативного рішення необхідно мінімум 226 голосів. І це — у час війни й величезної потреби в ухваленні законопроектів, що стосуються децентралізації.
Один з авторів постанови про поліпшення депутатського життя розповів, що суспільство може бути розчароване рішенням Ради, бо ще не знає про нові ініціативи. Планується впровадити механізм фінансових покарань депутатів за прогули й непарламентську поведінку: не прийшов на ранкове засідання — мінус тисяча гривень, на вечірнє — ще мінус тисяча, побився — мінус 10 тисяч. Пригадую, що вже впроваджували різні методи впливу на депутатів, але результатів не видно.
Іще одне рішення Кабміну минулого тижня зацікавило громадськість. Уряд передбачив можливість громадянам, які не отримують житлові субсидії, платити за житлово-комунальні послуги в розстрочку. За словами голови Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг, Дмитра Вовка, для цього споживач повинен написати заяву.
Тоді він може отримати розстрочку — у місяць звернення сплачуватиме 50 відсотків нарахованих платежів, а іншу частину необхідно буде оплатити рівномірно до початку опалювального сезону наступного року. На таку ініціативу Асоціація міст України заявила, що розстрочення платежів для населення без відповідних кроків щодо вирішення питання розрахунків комунальних підприємств із постачальниками природного газу, виплати заробітної плати, сплати податків є неприпустимими. За інформацією АМУ, нині продовжується блокування рахунків майже 100 комунальних підприємств теплопостачання через борги за спожитий природний газ перед НАК «Нафтогаз України». Якщо люди сплачуватимуть 50% плати за такі послуги протягом неопалювального періоду рівними частинами, то це призведе до зменшення надходжень до комунальних підприємств протягом опалювального періоду. А отже, знову — заборгованість за природний газ, частка якого в тарифі — 60%, невиплачена заробітна плата працівникам і відповідні дії НАК «Нафтогаз України»: нарахування штрафів, пені, блокування рахунків. Як уряд вийде із цієї ситуації, адже опалювальний сезон уже розпочався, — побачимо.
Валентина БАЦА.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте