Останнім часом у політикумі та ЗМІ багато говорять про електронне декларування доходів представників правлячого класу (в Україні він уже остаточно сформувався).
Україна — бідна країна, і мешкають у ній бідні громадяни. За рік чисельність людей, що живуть за межею бідності, в Україні зросла вдвічі. За даними Інституту демографії та соціальних досліджень, до цієї категорії населення належить 58 відсотків українців. А за даними ООН, бідними є понад 80% наших співгромадян. Тобто кожен із цих людей витрачає на день менше п’яти доларів, за нинішнім курсом 130 гривень. А багатих в Україні — 1%, або 360 тисяч осіб.
Наведу ще деякі цифри. Депутати Верховної Ради мають право на відшкодування коштів за житло, і цього року його взяли 170 народних обранців. Серед них є і мільйонери. Так, із 43 депутатів «Опозиційного блоку» відшкодування взяли 15; із 142 депутатів «Блоку Петра Порошенка» — 62; у «Народного фронту» із 81 особи правом скористалися 43. На відшкодування коштів за житло на одного депутата надають 14 тисяч гривень на місяць. Це приблизно 450 грн на день. Порівняйте цю суму із 130 грн, які прості громадяни витрачають на день на проживання!
Представники правлячого класу не хотіли декларувати свої доходи, щоб народ не бачив багатства, вкраденого у нього ж. Значна частка нажитого привласнена з бюджету і через тендери.
Першим, до слова, задекларував доходи депутат-козак М. Гаврилюк. Ще в середині серпня два говоруни — А. Геращенко від НФ та І. Вінник від БПП — провели прес-конференцію, на якій доводили, що система декларування недосконала. Депутат від ОБ, колишній регіонал Є. Мураєв плакався, що коли урядовці декларуватимуть усі кошти і майно, то їх пограбують. Бо, бачте, більшість багачів гроші зберігають не в банках, адже не довіряють їм, а в трилітрових слоїках.
Та якщо й пограбують, то добре, бо вони обікрали український народ. Коли ж багачі так бояться злодіїв, нехай не йдуть у владу. Але ж вони пруться туди, бо в Україні діє схема: влада — гроші, більша влада — ще більші гроші. Можна навести приклад Є. Червоненка, який, коли був в уряді, добре поживився з бюджету, а тепер, відійшовши від влади, грає роль благодійника і займається різними проектами. Тому багачам необхідно залишити уряд. Парламент в Україні не репрезентує широких верств народу, інтересів простих громадян. Маємо парадоксальну ситуацію — бідний люд у парламенті представляють мільйонери. То, може, Україні краще перейти до раннього періоду парламентаризму — коли діяли парламенти станові, були депутати від селян, міщан, духовенства, буржуазії?
Повернемося до е-декларування. Рупором тих сил, що хотіли провалити е-декларування, став керівник фракції БПП у Верховній Раді львів’янин Ігор Гринів. Він навіть вніс законопроект, щоб закрити відомості з декларацій для загального користування і таким чином відтермінувати дію закону про е-декларування. Та після розмови з Президентом зняв свій законопроект, заявивши однак, що ще повернеться до нього. Чому таку пропозицію вніс Гринів?
Напевне, уже має багато шкарпеток, а може, ще щось прикупив? Нагадаю, що коли Гринів був депутатом ВР першого скликання, то журналісти якогось дня сфотографували його в подертих шкарпетках. Позиція І. Гриніва уже не така, якою була у 90-х роках. Окрім цього, він ще раз здивував громадськість — виступив проти введення візового режиму з Росією, заявивши, що питання про візовий режим із країною-окупантом не термінове. Ось такі «слуги» в українського народу.
Павло СЛИВКА,
голова обласного відділення Всеукраїнського об’єднання ветеранів.
м. Тернопіль.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте