І ОДИН У ДРУЖКІВЦІ ВОЇН. 22 травня 2014 року, у розпал ро–сійської агресії на Донбасі, пенсіонер-електрогазозварник Анатолій Водолазький вийшов у центр захопленого «зеленими чоловічками» рідного міста із синьо-жовтим прапором — на знак протесту проти путінської окупації. Перед тим викупався, як перед смертю, одягнув новий костюм, мешти. Подзвонив у міліцію і попередив, що о 15.30 проводитиме мовчазну акцію протесту — за Україну! Те ж саме розповів журналістам. Перехожі плювали, обзивали його «бандерівцем», шарпали. Під’їхала міліція і прапор відібрала, а чоловікові мішок на голову — і у «воронок». Повезли у «гестапо» Краматорська. Погрожували «замочити». Вижив дивом. Нині у вільній Дружківці чим тільки не займається: допомагає українському війську, постраждалим на війні, збирає «гуманітарку», організовує «поїзди дружби», намагається достукатися до обманутих російською пропагандою земляків, проводить виховну роботу серед молоді, прищеплює їм любов до України. Удостоєний срібної зірки «Народного героя України».
l l l
Є НАД ЧИМ ПРАЦЮВАТИ. А ось що говорить Анатолій Водолазький про Донбас: «Тут дуже мало українців. Майже всі, що приїхали до нас, — з Уралу, з півночі колишнього Союзу. Вони — ментально росіяни. Корінного населення практично немає… 30 відсотків населення визволених міст і сіл є проукраїнським. 30 відсотків ненавидять нас. 40% — принишкли. Це люди, яким все одно, яким наплювати на все». Щоб змінити ці пропорції на користь України, треба, вважає народний герой, виховувати людей в українському дусі — від маленького. Його тішить, що у школах вчать українську мову. «Це красота, — каже він, — всі діти одягають вишиванки. Завдяки волонтерам мости, огорожі мальовано національними кольорами. Ми військово-патріотичним вихованням охопили всі школи міста».
l l l
«ЯЙЦЯ ФАБЕРЖЕ» ПАНІВНОГО КЛАСУ. Ми знали й раніше: ті, що нами правлять, не бідують. Елек–тронні декларації тільки підтвердили: духовні цінності в них не на першому місці. Головне — це долари, євро, гривні, золото, платина і діаманти, хутро, смарагди, картини, шедеври мистецтва (надзвичайно дорогі), зокрема й твори знаменитого ювелірного майстра Фаберже. А також палаци, вілли, квартири, яхти, садиби… Абсолютно неймовірно, щоб люди, які не займалися бізнесом, могли все це заробити чесною «непосильною» працею. В разі жорсткого вибору між Україною і своїм барахлом, вони захищатимуть своє барахло. Мав рацію Богдан Гаврилишин, нагадує газета «День», який незадовго до смерті сказав: «Патріотичних, компетентних і порядних людей в українській владі немає».
l l l
НЕ ЕЛІТА, А АНТИЕЛІТА. Народний депутат Володимир Парасюк заявив на каналі «112 Україна», що нардепи зазначили в деклараціях не більше 10 відсотків того, що мають. Але й того, що зазначили, виявилося досить для шокового ефекту в суспільстві. «Нічого з цієї влади не вийде, — переконаний київський журналіст Ігор Лосєв, — оскільки вона викликає колосальну недовіру в українців, недовіру цілком заслужену за два роки її діяльності. Їй не вірять, а без віри нічого зробити не можна… Вони всі не вірять в Українську державу, керуючи нею, а вдома сидять на валізах із грошима й коштовностями, готові в будь-який момент дременути за кордон. Немає в Україні еліти, є антиеліта, зла карикатура на справжній правлячий шар національної держави».
l l l
ЧАС ЗБИРАТИ «Е-ДЕСЯТИНУ». Волонтери запропонували народним депутатам, міністрам і мерам пожертвувати частину задекларованих статків на потреби армії. Вражені мільйонними заощадженнями, гігантськими квартирами та іншими скарбами можновладців, громадські активісти нагадують їм про давню українську традицію — жертвувати десять відсотків від своїх статків на добрі справи. «Якщо з якихось причин Ви не готові надати фінансову допомогу, ми можемо запропонувати Вам альтернативу, — написали вони, зокрема народному депутату України Віталієві Хомутиннику. — Наприклад, Ви можете пожертвувати свій годинник FP jonrne Tourbillon Soiverain, який разом зможемо продати на відкритому аукціоні. Його оціночна вартість становить 170000 доларів, що є еквівалентом: 60 тепловізорів, 14 реанімобілів з повним обладнанням або п’ятьох квартир у Києві для сімей загиблих в АТО». Подібні звернення отримали й інші можновладці.
l l l
НАЙБІЛЬШИЙ ІНВЕСТОР. Як заявив президент громадської орга–нізації «Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного праце–влаштування» Василь Воскобойник, наші заробітчани давно вже стали вагомим фактором української економіки. За останні п’ять років в Україну вони переказали 35 мільярдів доларів. За його словами, у 2013 році Національний банк України зафіксував рекорд з переказів грошей від заробітчан у сумі 8,5 мільярда доларів. Ця сума значно перевищує всі іноземні інвестиції, що надходять в Україну.
За інформаціями видань «Високий Замок», «День», «Українське слово», RISU, «Україна молода».
Д. ВІТЮК, бібліотекар.
м. Тернопіль.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте