Давно не писав до «Вільного життя», але те, що сталося нещодавно у Верховній Раді, так обурило, що не можу мовчати. Народні депутати удвічі підвищили собі зарплату — із більш як сімнадцяти тисяч гривень до 36000. І це тоді, коли Україна ледь-ледь виживає, коли йде війна з агресором, економіка не зростає. Це підвищення вважаю злочином перед державою та її народом.
За 25 років депутати так і не зняли з себе недоторканності, хоча перед кожними виборами обіцяють це зробити. Я ще в 2005 році казав, що вони її ніколи й не знімуть, тому що 90 відсотків їх ідуть до Верховної Ради, щоб сховатися від закону, бо нечисті на руки. Подивіться, як вони поводяться у сесійній залі: не сидять на своїх місцях, а виходять у коридори, розмовляють по мобілках, вочевидь, розв’язуючи свої, а не наші, проблеми, захищаючи свій (чи сімейний) бізнес. І за це їм ще таку високу зарплату платять, коли народ не може звести кінці з кінцями. Якби моя воля, дав би їм по три тисячі гривень на місяць — і достатньо.
Я ось нещодавно влаштувався на роботу. Сторожем, офіційно. І одразу ж отримав від Пенсійного фонду листа, в якому повідомляється, що мені, працюючому пенсіонеру, із пенсії будуть вираховувати щомісяця 58 гривень. Тобто мою пенсію обмежують. Я 44 роки відпрацював, сплачував податки, але тепер безвихідь, тому й пішов працювати. На мою мізерну пенсію не вижити, а ще ж треба ліки купувати. Заходжу в аптеку, як у музей. Навіщо мені, пенсіонерові, сплачувати державі податки, якщо та держава мене ніколи не захистить?
Висловлю непопулярну думку, але з вдячністю згадую ті часи, коли за комунальні послуги платив 10—12 карбованців на місяць. А 1973 року, як потрапив у першу міську лікарню і потрібно було робити складну операцію, її провели безкоштовно. І діти мої вчилися безкоштовно. І з моєї роботи майже щорічно їздили відпочивати на море, у Затоку. Таке тепер може лише приснитися. Усю радянську спадщину розікрали олігархи, злодії, владоможці й тепер живуть приспівуючи, купаючись у розкоші. А навіщо тих народних депутатів аж 450, вистачило б і половини. Решту відіслати на передову, а через півроку поміняти їх місцями — і це, вважаю, буде справедливо.
Григорій КУРІНЕНКО,
читач «Вільного життя»
з 1953 року.
м. Тернопіль.
Від редакції. Учора Верховна Рада скасувала підвищення зарплати народним депутатам.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте