Цей фільм українського режисера та сценариста, новообраного голови Національної спілки кінематографістів України Тараса Ткаченка вийшов на екрани України 10 листопада. А тернополяни мали змогу побачити його тижнем раніше, на допрем’єрному показі у день відкриття Першого всеукраїнського форуму «КіноХвиля». У «Сінема Сіті» того вечора яблуку ніде було впасти, стільки людей зібралося на перегляд кіно–стрічки. Упродовж півтори години, поки демонструвався фільм, у залі стояла оглушлива тиша, наче в ньому нікого й не було. Він буквально занімів, стежачи за драматичною історією буковинської родини, яку заторкнуло заробітчанство. А коли згас екран, залунали гучні оплески: тернополяни дали волю емоціям. Їхні відгуки про фільм були найкращими.
На цьогорічному Одеському міжнародному кінофестивалі «Гніздо горлиці» стало сенсацією. Йому як найкращому українському фільмові дістався «Золотий Дюк». Як вважають наші земляки, цілком заслужено, бо це справжній прорив в українському кінематографі. Зворушлива історія, яскраві зйомки, чудова гра акторів — усе тут працює на глядача. Як зазначив голова Держкіно Пилип Іллєнко, навіть він, людина далеко не сентиментальна, не зміг втримати сльозу. Цікаво, що організатори перегляду завбачливо поставили купку серветок на той випадок, якщо комусь треба буде втирати сльози. Не знаю, чи хтось скористався ними, бо в нас тема ця не нова, у багатьох сім’ях можуть розповісти й свої драматичні заробітчанські історії, ми до них уже звикли. Але на кіноекрані так майстерно вона відтворена вперше.
Своя трагедія була і у творців фільму: на половині зйомок несподівано обірвалося життя актора Віталія Лінецького, який грав роль чоловіка головної героїні Дарини. На щастя, відзнятого матеріалу вистачило, щоб можна було створити повнометражний фільм, хоч із іншим, ніж у сценарії, але завершеним фіналом. Тепер чимало глядачів шукають книжку чернівчанина Василя Мельника, теж, до речі, уже покійного, щоб дізнатись, а як він розпорядився долями своїх героїв.
Головну героїню фільму Дарину зіграла відома актриса Римма Зюбіна. Вона зізналася тернополянам, що обожнює цю стрічку. «У «Гнізді горлиці» я справжня, — сказала актриса. — А не те, що в інших — на підтанцьовці у російських акторів». А знімається вона уже років 20 і зіграла понад вісімдесят кіноролей.
А потім була автограф-сесія. До Римми Зюбіної підійшов народний артист України В’ячеслав Хім’як. Він обійняв колегу і сказав: «Ви — велика актриса». Загалом В’ячеслав Антонович скупий на похвалу, хоча, коли бачить справжній талант, обов’язково його підтримає. До честі актриси, вона не так грала роль, як жила життям своєї героїні. Ота справжність відчувається в усіх ситуаціх: її Дарині віриш, разом з нею співпереживаєш і спів–страждаєш. Імпонує і підхід творчої групи до вирішення пікантної ситуації, в якій опиняється Дарина. Фільм не перетворюється на жалі й причитання. Героїня бере власну долю у свої руки і не тільки допомагає влаштувати долю доньки, а й повертає собі любов чоловіка.
«Гніздо горлиці» запрошували на Московський міжнародний кінофестиваль, але його творці відмовилися від участі в ньому. «Дякуємо фестивалю за запрошення, але відмовляємося від участі в конкурсі на знак солідарності із Сенцовим, Кольченком і з людьми, які стоять на фронті!» — написав Тарас Ткаченко його організаторам. Схоже, у нашого кіно з’являється не тільки свій почерк, свої яскраві знахідки, а й свій… характер і своя гідність. І це здорово.
Галина САДОВСЬКА.
На фото: Римма ЗЮБІНА з побажаннями читачам «Калини».
Прокоментуйте