Другий етап Кубка світу в словенській Поклюці запам’ятається не тільки впевненим виступом в індивідуальних дисциплінах лідерів сезону, француза Мартена Фуркада і німкені Лаури Далмайєр. Проведені в неділю, 11 грудня, перші в сезоні класичні естафети додали оптимізму й вітчизняним прихильникам біатлону.
Причому успішний виступ чоловічого квартету в складі чернігівців Артема Прими і Сергія Семенова, Віталія Кільчицького з Львівщини та Дмитра Підручного з Острова Тернопільського району, здається, став навіть більш сенсаційнішим, аніж медалі жіночої збірної України. Адже під час найпрестижніших стартів наші співвітчизники востаннє фінішували відразу за призерами аж чотири роки тому. А на цьогорічному чемпіонаті світу і взагалі встановили власний антирекорд, посівши шістнадцяту позицію.
Тож дивуватися і справді було чому. Четвірка атлетів, які після п’яти індивідуальних дисциплін на старті сезону могли на всіх похвалитися хіба єдиним місцем нашого земляка в десятці найкращих, ніби забули про попередні невдачі, продемонструвавши кожен зокрема і всі разом, що не бажають задовольнятися роллю статистів.
Здійснивши нарешті свою мрію стати стартером, Прима передав естафету третім усього на чотири секунди пізніше лідера. Забув про попередню катастрофічну стрільбу Семенов, очоливши навіть на деякий час перегони. Та ще й, попри біль у травмованій нозі, не допустив критичного відставання від конкурентів, відправивши на дистанцію Кільчицького шостим. А тому затрачений на чотири запасні патрони час удалося компенсувати стрімким ходом. І навіть підняти команду на одну позицію вище. Чи має себе картати за один запасний патрон на стрільбі лежачи Дмитро Підручний? Навряд чи, хоча і подумав, що саме його промах завадив команді завоювати «бронзу». За нинішнього рівня фізичної форми в суперечці з найсильнішими, яким кожна збірна довіряє завершальний етап, зробив, мабуть, усе, що міг. Інакше неодмінно постарався би наблизитися до німця Сімона Шемппа, який фінішував третім.
Натомість перша в сезоні бронзова медаль, завойована в жіночій естафеті, на думку автора цих рядків, передусім (нехай не ображаються дівчата) заслуга їхніх наставників. Зрозумівши, що з шістки стріляючих лижниць, на яких розраховували в Поклюці, претензій не може бути тільки до олімпійської чемпіонки в цій дисципліні Юлії Джими, просто блискуче розіграли своєрідну шахову чотириходівку. І «жертва» повільної на дистанції Юлії Журавок, і оригінальний «хід конем» з терміновим викликом з італійського Ріднау Анастасії Меркушиної, яка під час етапу Кубка IBU, не гаючи часу, відновила впевненість у власних силах, вигравши одиночну змішану естафету разом з Артемом Тищенком і спринт, дозволили знайти чи не кращий вихід з доволі складної ситуації.
За відмінницею в стрільбі, але надзвичайно повільною нині Іриною Варвинець на всі «сто» відпрацювала головний «козир» наставників Джима. Прогнозованим виявилося і те, що Олені Підгрушній за її нинішнього стану після перенесеної хвороби не вистачить п’ятнадцяти секунд переваги, аби втримати лідерство в боротьбі з німкенею і француженкою. Однак характеру і досвіду іншій олімпійській чемпіонці не займати. Відставши від них не більше ніж на двадцять секунд, капітан жіночої збірної разом з тим забезпечила Анастасії Меркушиній комфортний відрив від решти конкуренток.
Утім для завоювання першої своєї медалі на етапах Кубка світу донька відомого біатлонного подружжя Ірини та Олега Меркушиних доклала не менше за старших подруг сил і старань. Відмінна і, до того ж, найшвидша серед усіх учасниць стрільба, біг практично в «одні ноги» із самими Лаурою Далмайєр та француженкою Марі Дорен Абер… Після завершального вогневого рубежу в чешки Габріели Коукалової, яка на першій частині дистанції докладала максимум зусиль, аби впритул наблизитися до українки, просто опустилися руки.
— Вона просто ще не знає Насті, — скаже пізніше мама іменинниці Ірина Меркушина. — Тому і помилялася, коли думала, що швидко її дістане.
Сама ж Ірина Володимирівна, стежачи за останнім колом дистанції, просто закрила голову руками. Боялася, що доньці, яка різко, з 24-х секунд до дванадцяти, скоротила відставання від дуету лідерів, просто не вистачить сил. Але їхня з Олегом Валерійовичем Настя — молодець! Усе перетерпіла, принісши надзвичайно позитивний заряд емоцій усій біатлонній Україні.
P.S. Привітаймо з відмінним виступом іще одного підопічного тренерського подружжя Меркушиних Віталія Труша. На першому етапі юніорського Кубка світу в швейцарському Ленцерхайде переміг у спринті, випередивши найближчого конкурента на 0,1(!) секунди.
На фото: щасливі бронзові призерки в жіночій естафеті Ірина ВАРВИНЕЦЬ, Юлія ДЖИМА, Анастасія МЕРКУШИНА та Олена ПІДРГУШНА; а чоловіча збірна (Дмитро ПІДРУЧНИЙ — другий справа) виборола в Поклюці четверте місце.
Фото із сайту Федерації біатлону України
Прокоментуйте