Під час передноворічної традиційної гарячої лінії Тернопільської ОДПІ відчувалася, так би мовити, передсвяткова атмосфера. Більшість запитань, які поставили заступникові начальника — начальнику управління податків і зборів з фізичних осіб Володимирові Гузенкову, стосувалася майбутніх новорічно-різдвяних свят:
— Цікаво дізнатися: співаки, танцюристи, гумористи, персонажі казкових героїв, яких запрошують на святкові корпоративні вечірки, заплатять податки? Чи їхні заробітки дрібні та одноразові, які не підлягають оподаткуванню?
— Не назвав би ці заробітки дрібними. Так само, як одноразовими. Адже такі послуги аж ніяк не починаються і не завершуються новорічними вечірками. Артистів нині запрошують також на весілля, дні народження, професійні свята тощо. І, звісно ж, податки вони мають сплачувати згідно з нормами Податкового кодексу. Причому їхні розміри залежать від статусу цих громадян: здійснюють діяльність як приватні підприємці чи працюють за цивільно-правовим договором з іншими платниками податків.
Юридичні особи чи приватні підприємці, організовуючи розважальні вечори для своїх працівників, без сумніву, поінформовані, що з гонорару артистів зобов’язані вирахувати податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Податковими агентами є і власники розважальних закладів. Розраховуючись за такі послуги, так само зобов’язані утримати і перерахувати їх до бюджету. На них, до речі, також поширюється обов’язок відобразити суми виплаченого доходу у формі №1ДФ.
Якщо ж персонажі новорічних героїв є підприємцями та надають послуги у межах цієї діяльності, то їхній статус має бути зазначено в договорі. Тоді податок сплачується підприємцем самостійно — відповідно до поданої звітності, передбаченої для суб’єктів господарювання.
Нарешті ще один варіант — артисти не є підприємцями, а доходи отримують від звичайних громадян. Податківці чекатимуть їх після свят для подання декларації про майновий стан і доходи. Суму доходів потрібно включити до загального річного оподатковуваного доходу і сплатити до бюджету податок за ставкою 18 відсотків та військовий збір — 1,5 відсотка. Інакше запізнілим «новорічним подарунком» для них стануть штрафи та фінансові санкції.
— Керівник розпорядився переказати ресторану кошти за новорічну корпоративну вечірку для працівників фірми. В мене як бухгалтера виник сумнів щодо того, чи це буде ця сума додатковим доходом для працівників. І чи підлягає вона оподаткуванню?
— Нагадаю вам статтю 164 Податкового кодексу, яка визначає, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий як додаткове благо. Зокрема, у вигляді вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку. Однак оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.
Врахувавши це, можна стверджувати, що вартість святкового вечора, який проводиться працедавцем для своїх працівників, не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу цих працівників.
— За рахунок профспілки придбали новорічні подарунки, до яких, окрім солодощів, як зазвичай, увійшли ще й продуктові набори. Вартість такого подарунка загалом становить близько 250 гривень. Чи потрібно утримувати податок?
— Наданий профспілкою своїм членам подарунок, вартість якого не перевищує п’ятдесяти відсотків розміру мінімальної зарплати (у 2016 році — 689 гривень), не оподатковується податком на доходи фізичних осіб. І немає різниці, які товари увійшли до нього. Сума ж перевищення вартості подарунка оподатковується податковим агентом (у вашому випадку — профспілковою організацією), податком на доходи фізичних осіб за ставкою вісімнадцять відсотків та військовим збором — 1,5 відсотка.
— Збираємося написати звернення з приводу незаконної підприємницької діяльності односельця. Таку заяву має писати хтось один чи може бути і колективний лист?
— Звернення може бути подано як окремою людиною, так і групою осіб. У ньому потрібно зазначити прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, викласти суть питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В Законі України «Про звернення громадян» чітко прописано: письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором чи авторами, а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає.
Фото відділу організації роботи Тернопільської ОДПІ
Прокоментуйте