ПАТРІАРХУ ФІЛАРЕТУ — 88! Сімдесят із них він присвятив служінню церкві. Народився владика 1929 року в селі Благодатному на Донеччині (нині воно під російською окупацією). Його дід помер під час голодомору, батько загинув на війні. У 21 рік майбутній Патріарх приймає чернецтво, 1966-го був висвячений на єпископа. 1992 року створює незалежну від Москви Українську православну церкву Київського патріархату, у жовтні 1995-го його обирають третім Святійшим Патріархом Київським і всієї Русі-України. Його заповітна мрія — припинення війни в Україні та створення єдиної помісної православної церкви. Саме на це скеровані всі молитви і сили Патріарха. «Від імені українського народу вітаю Вас! Многії літа, Святійший Владико!» — написав Петро Порошенко.
* * *
У ВНУТРІШНІЙ ОКУПАЦІЇ… Український націоналіст, дисидент часів СРСР, котрий відбув за гратами 25 років, Герой України, автор Акта про незалежність України Левко Лук’яненко запевняє: всі біди України від того, що вона перебуває у внутрішній окупації. Як доказ цього наводить статистику, оприлюднену М. Михником у 2013 році: за п’ять попередніх років кількість мільярдерів у нашій державі зросла із п’яти до 18! І серед них — жодного українця: один татарин, один росіянин та 16 євреїв. Із 200 найбагатших сімей — лише 5% українців, росіян — близько 16%, а євреїв — понад 77%! Співвідношення доходів 10% найбагатших людей в Україні й доходів 10% найбідніших становить 40:1, тоді як у країнах ЄС — не більше як 7:1. У Верховній Раді на той час було (вдумайтесь!) тільки 29% етнічних українців, у владі — ще менше. Доки серед народних депутатів не буде пропорційної кількості етнічних українців (320—360 за нинішньої кількості) — «доти гальмуватимуться реформи, доти жодна проблема не розв’язуватиметься на користь суспільства, доти народ буде тільки воювати і вимирати».
* * *
ЩО Ж РОБИТИ? Левко Лук’яненко радить грунтовно готуватися до виборів місцевих рад та наступних президентських виборів, щоб збільшити відсоток українців у радах, а президентом обрати патріотичного українця. «При виборах депутатів рад усіх рівнів, — каже він, — кожен виборець зобов’язаний передусім з’ясувати, якої національності кандидати. Виокремити українців, і вже потім визначити, хто з них патріотичніший, має вищу освіту, професійну підготовку, життєвий досвід, довів на ділі свою моральність та людську порядність, хто з них дбав і дбатиме про Україну, а не про своє збагачення». Бо «немає в світі іншої країни, де б у парламенті було дві третини представників нацменшин і тільки близько третини — корінної нації. Українців у Верховній Раді має бути пропорційно їх кількості у складі населення України, тобто близько 80%».
* * *
НЕНАСИТНІ. Згідно з відповіддю на запит «Української правди» до апарату Верховної Ради, торік народним обранцям було виплачено понад 29 мільйонів гривень компенсації оренди житла чи готельного номера. Щомісяця її одержує близько 170 осіб, у середньому це 14 тисяч на місяць на одного нардепа. Частина цих коштів йде на оплату оренди номерів у готелях, деякі депутати винаймають квартири. А позаторік компенсацію за проживання в столиці без найменшого вагання поклали в кишені 119 парламентарів, кожен з яких задекларував понад мільйон гривень доходу.
* * *
І НЕМА НА ТО РАДИ. 34 відсотки українців готові назавжди виїхати до іншої країни, якщо була б така можливість. Про це свідчать результати соціологічного дослідження, проведеного компанією Reseаrch&Branding Group. Тих, хто не погодився б залишити Україну — 55%. Серед головних причин, які змушують замислюватися про еміграцію, опитані назвали бажання знайти цікаву й високооплачувану роботу (28%), воєнний конфлікт на Донбасі (27%) та економічні негаразди в країні (19%).
* * *
НЕ ТАК ТІЇ ВОРІЖЕНЬКИ… Відомий київський журналіст Віталій Портников стверджує, що від проросійських ЗМІ в Україні шкоди більше, ніж від російських. Річ у тім, що поступово більшість українців навчилася ставитися до ЗМІ країни-агресора як чужих і ворожих. А проросійські ЗМІ в Україні спекулюють на своєму формально українському статусі, хоча явно працюють не на інтереси України. Ці ЗМІ начебто свої, але насправді такі ж чужі й ворожі, як російські. Немає великого сенсу у відключенні в Україні телеканалів РФ, якщо у нас продовжують діяти «Інтер», СТБ і подібні до них. До речі, NEWSONE стає дедалі агресивнішим і з багатьох поглядів перевершив «Інтер». Достатньо послухати телеістерика Рабиновича, Мураєва, Гольдарба. Вони вже не критикують нинішню владу (яка цілком заслуговує на найгострішу критику), а «мочать» її. І це завдає шкоди не так владі, як загалом Українській державі, зазначає «День».
За інформаціями видань «Українське слово», «Українська правда», «Сільські вісті», «День», «Високий Замок».
Д. ВІТЮК, бібліотекар.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте