Українські вболівальники біатлону таки дочекалися тріумфу своїх улюблениць. Сьогодні, 17 лютого, за лічені хвилини до п’ятої вечора за київським часом жіноча естафетна команда в складі Ірини Варвинець, Юлії Джими, Анастасії Меркушиної та Олени Підгрушної виграла «срібло» чемпіонату світу в австрійському Хохфільцені.
Очікуваного результату оновлена на половину в порівнянні із зимовими Олімпійськими іграми 2014 року четвірка домоглася в очікуваному для себе в цьому сезоні стилі. Як за таких обставин не віддати належне головному тренерові, словенцю Урошеві Велепецу, який не дослухався до порад замінити, скажімо, ту ж Ірину Варвинець на ще одну олімпійську чемпіонку Валентину Семеренко. Від стартера нашої збірної місця в лідируючій трійці після першого етапу апріорі ніхто не сподівався. Але її надійність, здається, є фундаментом успіхів подруг на наступних відрізках. Навіть попри те, що на другому вогневому рубежі гвинтівка дала осічку, збивши спортсменку з ритму стрільби і змусивши використати фактично два, а не один запасний патрон, критичного відставання від головного пелетону не допустила — відправила Юлію Джиму на дистанцію сьомою, через 32 секунди після лідера.
Киянка, як і належить найшвидшій на сьогодні в команді стріляючій лижниці, відразу почала відігрувати в суперниць не тільки секунди, а й позиції. Хоча, не можна не зауважити, що ідеальними її дії сьогодні не назвеш. Фінішувала третьою, але ті ж використані два запасні патрони залишили 25-секундне відставання від лідера.
А ось те, що сталося далі, — зайве застереження тим, хто всіма правдами — не правдами заповзявся нищити біатлон у Тернополі і вже досяг, на превеликий жаль, чималих «успіхів», ліквідувавши спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу. Тож, вельми не шановані чиновники, і не подумайте навіть присвоювати собі заслуг попередників. Мине рік-другий і залишиться хіба згадувати про те, як двійко тернопільських стріляючих лижниць підняли збірну України на другу сходинку світового п’єдесталу.
На початку третього етапу 22-річна Анастасія Меркушина, програючи конкуренткам ходом по дистанції, сповна компенсувала незначне відставання на вогневих рубежах. На першому з них, щоправда, не обійшлося без запасного патрона. Зате на стійці — ледве не стрільба з автоматичної зброї за 22 секунди (найшвидший час в естафеті) і на завершальний відрізок вирушила вже другою. Та і це ще не все! Виявляється, поцікавилася, вочевидь, в Олени Підгрушної, яким чином оте славнозвісне її «друге дихання» можна відкрити. Важко було повірити, але 22 секунди переваги німкені Франциски Хільдебранд на фініші скоротилися до неповних десяти.
За саму ж Олену на четвертому етапі багатьом, особливо песимістам, спочатку стало страшно. В контактній боротьбі з квартетом лідерів загального заліку Кубка світу (не беручи до уваги третьої в цьому списку фінки Кайси Макаряйнен) шансів у неї, зважаючи на проблеми, які переслідують протягом усього сезону, здавалося, було обмаль. Однак минуло перше коло, друге, дві надзвичайно впевнені та влучні стрільби і на останньому з’ясувалося, що страшно має бути саме суперницям. Для початку не вистачило сил італійці Доротеї Вірер. А француженка Марі Дорен Абер разом із чешкою Габріелою Коукаловою, вирішивши не наздоганяти німкеню Лауру Далмайєр, невдовзі про це гірко пошкодували. Бо про фінішний ривок Олени Підгрушної, звісно ж, знали. Але так і нічого не змогли вдіяти, коли на невеликому спуску перед завершальним підйомом капітан жіночої збірної України миттєво позбавила обох і шансів на «срібло».
Вітаємо, дівчата! Ви справжні молодці! Честь і повага також наставникам тернопільських стріляючих лижниць — Ігореві Починку, Олегові Бунту, Ірині та Олегові Меркушиним.
У суботу, 18 лютого, чоловіча естафета. Тренерському штабові вдалося заявити майже оптимальний склад квартету, який вже тричі в цьому сезоні фінішував четвертим. Старт візьме Артем Прима. За ним — Сергій Семенов і Володимир Семаков. А завершальний етап так само традиційно довірили капітанові — ще одному нашому землякові Дмитрові Підручному.
Фото із сайту Федерації біатлону України
Прокоментуйте