Нинька стілько злості довкола нас сі крутит, же страх. Ото їхавім на тижню до міста, жеби прикупити кукурудзяної муки до пляцка, як уздрів таку картину. Доїхало до зупинки в селі дві маршрутки: їдна дальшого рейсу, а другу люди називают «нашою». Стали обидві, люди давай заходити в «нашу», аж тут вилітає з чужої шофер і давай до свого колєги кулаками махати та й матом обкладати. Бачте, він йому пасажирів забирає. Той розвів руками. Каже, маю графік та й по нім їду, а люди до кого хочут, до того і сідают. Так і пішов тамтой ні з чим.
Приїхавім я додому, аж тутка сусід із новинами вже на плоті висит. Юзю, каже, чувсь, же в Тернополю депутата побили серед білого дня? Нє, кажу, не чув. Десь сусід по Інтернеті вичитав, же напало кілька хлопів на того депутата і ні з того ні з сього потовкли. Навіть міліціонер їден дістав, як із напарниками доганяв тотих хуліганів. І що ти тутка скажеш? Якщо вже депутатів молотят серед білого дня, то що решті людям казати? Пере-йшов, певно, комусь дорогу, от і натравили на него «ветеранів» кулачних боїв; в нас вже таке проходили після розпаду союзу. Дич та й годі. А ми в Європу сі премо. Та куда нам із такими дикунами й такими розборками, га? Включиш телевізор — і тамка мордобої. Як не злодій зо злодійом сі б’є, то, що гірше, злодій на чесного нападає, бо останній його викриває. І коли то всьо сі скінчит, га?
А поки не забувім, то розкажу, нащо мені тая мука кукурудзяна сі здала. А будемо ми її додавати до такого-во смаколика.
Для тіста нам тре дві яйци, по шклянці цукру, пшеничної муки і кукурудзяної, а ще шклянку сметани, чайну лижку порошку до печива і по шклянці ягід порічок, смородини чи агрусу (я си з літа заморожую). Яйці збиваємо з цукром, у сметану висипаємо порошок до печива і то доливаємо до збитих яєць. Тоди потрошку всипаємо кажну муку і добре вимішуємо, жеби не було грудочок. Тісто має вийти як густа сметана. Виливаємо його у форму, змастивши добре олією. Ягоди відціджуємо, обкачуємо в крохмалю, аби сік у тісто не тік і закальцю не робив. Висипаємо їх поверха тіста. Духовку розігріваємо до 180 градусів і печемо пляцок годину. Виставляємо і лишаємо, жеби вистиг. Беремсі до маси. 200 грам масла збити з цукровою пудрою (півтори шклянки), додати пакетик ванільки. Вкінці доляти шклянку густої сметани. Добре збити. Вистиглий корж розрізати навпіл і перемастити. Масою можна ще обмастити боки і верх, посипавши кокосовою стружкою. Даєте сі настояти і наминаєте.
Смачного!
Ваш пан ЮЗЕК.
Ілюстрація Миколи Пилиповича
Прокоментуйте