МИ ВЖЕ ПИСАЛИ ПРО МЕДИЧНУ РЕФОРМУ ТА ОСНОВНІ НОВОВВЕДЕННЯ В СИСТЕМІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я. АЛЕ НЕЩОДАВНО ЖУРНАЛІСТИ МАЛИ ЗМОГУ ПОСПІЛКУВАТИСЯ З ВИКОНУВАЧЕМ ОБОВ’ЯЗКІВ МІНІСТРА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УЛЯНОЮ СУПРУН, ЯКА З РОБОЧИМ ВІЗИТОМ ПЕРЕБУВАЛА В ТЕРНОПОЛІ. ВОНА РОЗПОВІЛА, ЯК ПРОСУВАЄТЬСЯ РЕФОРМА НА РІВНІ ДЕРЖАВИ І ЯКІ ПРОБЛЕМИ ТРАПЛЯЮТЬСЯ НА ШЛЯХУ ДО ЗМІН.
Міністерство охорони здоров’я змінило концепцію фінансування медицини. І вже з першого липня цього року первинну ланку системи охорони здоров’я оплачуватимуть по-іншому. Нині створюють систему державного медичного страхування. Новим центральним органом виконавчої влади буде Національна служба здоров’я України, яка оплачуватиме лікарю за кожного пацієнта, з яким він матиме підписану декларацію.
— Тепер ми чекаємо ухвалення закону Верховною Радою про автономізацію медичних закладів, — зазначає Уляна Супрун. — Оскільки медичні заклади не є автономними, ми не можемо запровадити систему державного страхування. Також нам потрібні зміни до Бюджетного кодексу, аби з першого липня мати змогу оплачувати первинну ланку за іншою системою.
Цього року відбуватиметься реформування первинної ланки охорони здоров’я, у 2018-му — вторинної, 2019-го — високоспеціалізованої медицини, а саме третинної ланки. А вже у 2020 році система зміниться повністю. Поки ми можемо оминати свого сімейного лікаря та безпосередньо звертатися до фахівців вторинної ланки, тобто вузькоспеціалізованих. Проте після реформи громадяни будуть змушені отримати від свого сімейного лікаря скерування, щоб лікуватися на вторинному чи третинному рівні. Таким чином, за словами Уляни Супрун, люди не ігноруватимуть профілактику захворювань, і більшість хвороб буде виявлено на початковому етапі, що дасть змогу вилікувати їх на первинному рівні.
Сьогодні МОН працює з представниками департаментів охорони здоров’я у регіонах. Вони обговорюють, яким буде так званий маршрут пацієнта. Йдеться про створення госпітальних округів.
— У кожному окрузі має бути щонайменше одна лікарня інтенсивного лікування, п’ять-шість амбулаторій, реабілітаційний центр тощо, — зауважує Уляна Супрун. — Регіони самостійно мають вирішити, як будуть розміщені госпітальні округи. Адже на місцях краще знають, які лікарні можуть надавати ті чи інші послуги, чи зможуть жителі госпітального округу дістатися до окружної лікарні в межах години та інші нюанси. Міністерство охорони здоров’я не наказує, як повинно бути, ми тільки кажемо, які будуть правила гри. А на місцях вирішуватимуть, як діятимуть у цій грі.
В.о. міністра охорони здоров’я зазначає, що нововведення запропонувала не вона, а велика група експертів, яка упродовж довгого періоду часу думала й шукала різні способи реформування медицини.
— Ми не можемо змінити систему охорони здоров’я за один день, це потребує певного часу, — зауважує пані Уляна. — Час потрібен і людям, щоб звикнути до нової системи. Громадяни мають зрозуміти, що вони відповідальні за своє здоров’я. Зміни насамперед залежать не від МОЗу, а від українців та їхнього усвідомлення, що це важливо.
Уляна Супрун зауважила, що не менш важливим є зацікавлення місцевої влади у здоров’ї своїх жителів. На місцях варто розробити таку систему, яка буде зручною для населення.
Не секрет, що «безкоштовна» медицина, яка діє сьогодні в Україні, вже давно такою не є. Тепер у рамках реформи сформують пакет медичних послуг, які надаватимуть лікарі безкоштовно. Їх оплачуватиме державне страхування. Кожна послуга матиме свій код і тариф. Лікарня отримуватиме за надання тієї чи іншої послуги певну суму грошей. Пані Уляна стверджує, що на первинній ланці надання послуг та екстрена медична допомога стовідсотково буде оплачуватися державою. На вторинному й третинному рівнях з’явиться таке поняття, як співоплата, що означає доплату пацієнта за медичні послуги, які не входять до гарантованого державою пакету медичних послуг. Співоплата також може покриватися приватною страховкою, будуть і соціальні програми для людей, які не мають змоги самостійно оплатити послугу.
— Сьогодні є багато нарікань, мовляв, має бути безкоштовна медицина, — каже Уляна Супрун. — Але ні, це має бути безоплатна медична допомога. І це різні речі. Нині всі за все платять. А реформа передбачає, що будуть послуги, які стовідсотково вам надаватимуть безкоштовно. За ті речі, які нібито є безплатними, бо держава вже заплатила за них, беруть у лікарнях гроші. А буде так, що Національна служба здоров’я оплачуватиме ці послуги за вас безпосередньо в лікарню, офіційно. Інші послуги за визначеним тарифом заплатить частково держава, частково — ви.
Пані Уляна неодноразово наголосила, що українці платять чималі податки, тому вони не повинні знову йти до лікаря і платити за всі послуги. Це також стосується лікарських препаратів.
— Сьогодні проводиться процес реімбурсації (забезпечення доступності ліків для населення як в економічному, так і в фізичному плані. — Авт.), — розповідає в. о. міністра охорони здоров’я. — Нам нарешті вдалося переконати фармацевтів, що це потрібно. Така практика існує у всій Європі. МОН закуповує дуже багато ліків, а люди за них чомусь платять. Тепер ми вимагаємо від лікарень, щоб вони показували пацієнтам, які в них є безкоштовні ліки. Адже громадяни вже заплатили за них своїми податками. Цьогоріч ми витратимо 5,9 мільярда гривень на закупівлю ліків. Потрібно простежити, щоб у лікарнях не брали за них кошти.
На сайті організації «Пацієнти України» розміщений список безкоштовних ліків, які мають бути у тій чи іншій лікарні в певній кількості. Поки такі списки є тільки по Хмельницькій, Київській, Рівненській, Сумській, Луганській та Одеській областях.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте