Свою першу збірку поезій «Сповідь у слові» репрезентувала в стінах рідної школи вчителька української мови та літератури, заступник директора з навчально-виховної роботи Магдалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів імені родини Голоядів Оксана Махніцька.
В цей день у школі проходив семінар вчителів української мови та літератури. Оксана Степанівна проводила урок літератури рідного краю в 9 класі за темою «Т. Г. Шевченко і Тернопільщина». На презентацію збірки зібралися вчителі школи, вчителі відділу освіти Скалатської міської ради, колеги по перу і друзі.
Хочу зазначити, що Оксана Махніцька не зупиняється на досягнутому. Спілкуючись із нею нещодавно, я дізналася про написання духовно-настановних поетичних філософських рядків, які є актуальними в наш час. Поезія авторки називається «Жити, боротись, творити, дерзати». Пропоную читачам ознайомитися з нею.
Жити, боротись, творити, дерзати
Дітям, онукам все передати.
Вчити їх чесно, правдою жити,
Помилки родичів не повторити.
Бо за помилки треба платити
Всім найдорожчим, що є нам в житті,
І це стається раптово, тоді,
Коли менше всього цього ми чекаємо.
Коли все добре, живемо й не знаємо,
Що час розплати вже тут, і скоро,
Наздоганяє в житті нас раптово.
Б’ємо на сполох, нервуєм, волаєм,
Звідки взялося це зло – ми не знаєм.
І лиш тоді, як мине трохи часу
Аналізуємо провини наші.
Десь посміялись з когось ненароком,
Сміх цей вилазить нам потім боком.
Хтось допомоги чекав-ми не прийшли.
Ніби не чули, не бачили, мимо пройшли.
А хтось хотів, щоб ми словом зігріли,
Щось добре порадили, розговорили,
Та ми не готові були до цього,
Бо у житті в нас було все зразково.
Так нам здавалось «було», а реально
Жили ми просто як за вуаллю.
До проблем інших були байдужі,
Не переймалися ними дуже.
Та коли самі в таке попадали,
Від них допомоги тепер ми чекали.
Але відплата і є відплата,
Як заслужили,так будемо мати.
Підлий наш вчинок, погане слово
Як бумеранг, відіб’ється в нас знову.
Треба продумувать вчинки, слова,
З молитви свій день починати щодня.
Молитва – бальзам, це продовження віку,
Бог нам дарує за неї опіку.
То ж будьмо уважні до ближніх своїх,
І не тільки до ближніх, а просто до всіх.
Тільки так ми зуміємо зло побороти.
Зло само не відходить, з ним треба боротись.
Дарувати усмішки, любов,теплоту,
Цим зігріємо душу чиюсь і свою.
То ж відкриймо в житті своїм чистий листок,
Про минуле забудьмо,спалім цей листок.
Хай на чистім листку будуть чисті слова,
Добрі вчинки, діла, віра в Бога жива.
Кращим стане весь світ,стане кращим життя,
Цим врятуємо світ і своє майбуття.
Марія ВАЛІЙОН,
художній керівник клубу с. Магдалівка Підволочиського району.
Фото авторки
Прокоментуйте