САМЕ СТІЛЬКИ ВИДІЛЯЮТЬ ДЕЯКІ ОБЛАСНІ БЮДЖЕТИ НА РЕАЛІЗАЦІЮ
ДЕРЖАВНОЇ МОЛОДІЖНОЇ ПОЛІТИКИ ЩОДО ОДНІЄЇ ОСОБИ
Щороку останньої червневої неділі Україна відзначає День молоді. Нині вона становить третину всього населення держави й саме від молоді залежить її майбутнє. Відповідь на те, яким воно буде частково міститься в розвитку державної молодіжної політики. Що сьогодні відбувається в цій галузі на Тернопіллі? Про це — в розмові з Ігорем ЧОРНИМ — начальником відділу сім’ї та молоді облдержадміністрації.
— На недавній колегії профільного міністерства в Чернігові нашу область хвалили. За що?
— Ми п’яті в Україні за сумою виділених з обласного бюджету коштів на молодіжні заходи — це цьогоріч 1 мільйон 165 тисяч гривень, або близько п’яти гривень на молоду людину. Загалом у нашій галузі на одного молодого українця в рік припадає від 18 копійок, як на Чернівеччині, до 14 гривень, як в Одеській області.
Також ми маємо четверте місце в Україні за сумою коштів, зібраних під час акції «Від серця до серця» — це понад 244 тисячі гривень. А ще ми другі після Сумської області щодо коштів, виділених на проекти молодіжних громадських організацій — це понад 450 тисяч гривень.
— Останніми роками стало модно створювати громадські організації. Але ж серед них багато формальних…
— Це правда. Активно й ефективно в області працюють лише п’ять-шість. У Європі до 25 відсотків молодих людей є членами громадських організацій, а в Україні всього 2—5%, хоча ще два роки тому й двох відсотків не було.
Із 2015-го ми проводимо конкурси проектів молодіжних громадських організацій і з року в рік збільшуємо суму коштів на їхню підтримку. Цього року в конкурсі брали участь більше сорока проектів на суму 1 мільйон 600 тисяч гривень. Деякі ми відхилили, деякі профінансували частково, а деякі — в повному обсязі. Підтримали найактивніших: це Спілка української молоді, товариство «Обнова», «Молодіжний націоналістичний конгрес», «Пласт», «Молодіжний центр працевлаштування», «Тризуб», «Сокіл», проект «Наукові пікніки»… Старалися підтримати районні організації і ті, що створені в об’єднаних територіальних громадах: «Микулинецька ініціатива», «Молодіжне хорове товариство Кременця», сільська організація з Жукова на Бережанщині.
— Кожен голова громади розуміє потребу в ремонті дороги, перекритті даху в клубі, але далеко не кожен — у створенні громадської організації. Як боретеся з такою позицією?
— Намагаємося довести, що в структурі громади має бути якщо не відділ, то хоча б людина, відповідальна за молодіжну політику. На сьогодні такі люди вже є в половині громад. Усім громадам ми надали перелік громадських організацій області, щоби вони створювали на місцях їхні філії. І в Підволочиському, Бережанському, Шумському та Бучацькому районах уже активно розвивається пластовий рух.
Адже у співпраці з молодіжними організаціями значно легше реалізовувати різні проекти. Наприклад, для «Легенди УПА» багато чого зробили і ми, і Теребовлянська райдержадміністрація, але 240 дітей протягом трьох днів займали громадські активісти. Вони забезпечили інструкторів, організували ігри. Торік на «Легенді» було десять команд, а цього року вже 24. Якщо проектом займаються громадські активісти, то в ньому беруть участь зацікавлені молоді люди, а не випадкові, зігнані примусово.
— У майже кожному з районів за державну політику в сфері сім’ї та молоді відповідає одна особа. Вона повинна реалізовувати величезну кількість молодіжних програм, займатися оздоровчою кампанією, військово-патріотичним вихованням, підтримкою сімей, протидією домашньому насильству, торгівлі людьми, забезпеченням гендеру, присвоєнням звання «Мати-героїня», виписуванням посвідчень на пільги багатодітним матерям і ще багато чим.
— Справді, ситуація в районах плачевна. Внаслідок скорочення керівних посад наші відділи приєднують до інших, начальники стають головними спеціалістами, їхня зарплата знижується. В Чортківському, Гусятинському, Підволочиському, Бережанському, Зборівському, Кременецькому районах молодіжну галузь приєднали до спорту. В решті районів — переважно до освіти. У нас велика плинність кадрів, бо щойно настає оздоровчий сезон, перевірки — люди звільняються, адже обсяг роботи великий, відповідальності багато, а зарплата низька. У Бережанському, Монастириському, Підгаєцькому, Заліщицькому районах величезні проблеми з плинністю кадрів. Буває, людей на місцях призначають на посади, а ми їх не бачимо і не знаємо.
Лише в Козівському, Борщівському і Теребовлянському районах сектори сім’ї та молоді збереглись як окремі структурні підрозділи. І на всю область залишилися четверо осіб, котрі працюють у галузі понад десять років.
— Що спонукає людей до таких службових подвигів?
— Вони — фанати своєї справи. Наприклад, Галина Майор із Теребовлі понад 20 років у галузі. Довго і професійно працюють Олег Галущак із Чорткова, Марія Іваніцька з Козової, Оксана Пискливець із Бучача, Богдан Кирик та Ірина Руда з Підволочиська.
— Як налагоджується співпраця ваших спеціалістів із об’єднаними територіальними громадами?
— У багатьох громадах нема людей, з якими можна було б налагоджувати співпрацю. Громади не виділяють на молодіжну галузь коштів. Із 36 громад тільки шість прислали представників до нас на колегію, де ми обговорювали питання оздоровлення дітей і молодіжні проблеми. Щоправда, цьогоріч 20 громад уже виділили кошти на оздоровлення своїх дітей пільгових категорій. Приїжджали до нас і цікавилися молодіжними справами люди з Почаївської, Скалатської, Підволочиської, Великогаївської та Байковецької громад. У решті нікому нічого від нас не потрібно — хіба бланки посвідчень багатодітним матерям. А тим часом у молоді купа проблем.
— У чому полягає регіональна специфіка цих проблем?
— Найрозумніші з наших молодих людей їдуть здобувати вищу освіту за кордон або до Києва, Львова чи Харкова. У наших університетах недобір. Також ми маємо покоління 19—25-річних абсолютно байдужих дівчат і хлопців, котрі були свого часу чи й залишаються соціальними сиротами. З-поміж молодих людей, які росли без батьків-заробітчан, я зустрічав одиниці активних, з правильними пріоритетами і цінностями. А хіба це не проблема, що у філармонії на концерті професійних виконавців зал майже порожній, хоча квиток вартує 35 гривень? Зате на фестивалі пива молоді стільки, що яблуку ніде впасти…
Основні ж проблеми в нас такі, як і в Україні загалом: це забезпечення роботою і житлом. Проблему працевлаштування молоді ми нещодавно обговорювали в Тернополі за участю заступника міністра молоді та спорту Олександра Яреми. Успішно реалізовуємо в цьому напрямку два проекти: це «Ярмарка вакансій» і «Дні кар’єри», який зародився в Тернополі п’ять років тому, став всеукраїнським і реалізовується за підтримки міністерства.
— Напередодні Дня молоді бажаю вам у рази більше підстав пишатися нашими молодими краянами, аніж співчувати їм чи соромитися за них.
— Спасибі. Навзаєм.
— До речі, що ви кажете, коли чуєте нарікання на сучасну молодь?
— Що не можна всіх стригти під одну гребінку. Бо саме завдяки молоді в Україні відбувалися всі революції. Я особисто знаю багато активних, розумних молодих патріотів, не байдужих до своєї долі й долі держави, які прагнуть розвиватися і розвивати свою країну.
Фото авторки