ПЕРШИЙ СОЛЬНИЙ КОНЦЕРТ ТАЛАНОВИТОГО СПІВАКА ВЛАДИСЛАВА БОДНАРЧУКА ВІДБУВСЯ У БОРЩІВСЬКІЙ ШКОЛІ МИСТЕЦТВ. ВЛАДИСЛАВОВ І ВСЬОГО ЛИШ ДВАНАДЦЯТЬ РОКІВ. АЛЕ ЗА ПЛЕЧИМА ХЛОПЦЯ — ЧИМАЛО ПЕРЕМОГ НА ПРЕСТИЖНИХ ВОКАЛЬНИХ КОНКУРСАХ ОБЛАСНОГО, ВСЕУКРАЇНСЬКОГО Й МІЖНАРОДНОГО РІВНІВ.
Справжнім обдаруванням називають хлопчика викладачі школи і неабияк гордяться, що мають такого учня. Учня, який дуже хоче стати відомим співаком. Владислав каже, що коли виросте, неодмінно стане народним артистом України. Хто б не почув виступ його, неодмінно дивується: ангельським, кришталево-чистим голосом цей маленький на зріст хлопчик уміло виспівує складні партії з опер та народні пісні.
Уперше я почула виступ Владислава у Тернопільському драмтеатрі, де він брав участь у збірному концерт і, присвяченому Дню працівник ів сільського господарства. Тоді йому було лише сім років. У залі стояв гамір. І раптом на сцену вийшов хлопчик та заспівав відому народну пісню «Ніч яка місячна». І глядачі просто оторопіли. Хлоп’я співало складну академічну пісню так, що тілом бігли мурашки. Уже на останньому приспіві зал аплодував йому стоячи.
Після того концерту я познайомилася з його бабусею Марією Іванівною, яка супроводжувала онука до Тернополя. І вона розповіла, що співати він почав скоріше, ніж говорити. А якось вони прийшли на свято Миколая до музичної школи в рідному селі Більче-Золотому, де Владислав уперше побачив фортепіано. Трирічний хлопчик з цікавістю натискав на клавіші і щось співав. Викладач вокалу Віра Тесля із Більче- Золотецької музичної школи першою розгледіла в ньому талант. А ще пані Віру вразила артистичність дитини, тому вона порекомендувала родичам віддати його згодом до музично ї школи. Так Владислав Боднарчук став учнем вокального відділу цієї школи.
Тепер Владислав навчається вокалу у викладача Борщівської школи мистецтв Надії Захарчук. Сьогоднішній концерт — це їхня спільна праця. Репертуар, з яким виступив Владислав на своєму першому сольному концерті, просто вража є: арії з опер, складні народні пісні, акапельне виконання. Він не лише співак, а й поет. Зачитав зі сцени кілька власних поезій, присвячених Богу і матері. Владислав також співає псалми у храмі рідного села, його ангельський голос супроводжу є не одну службу. Заняття співом хлопцеві дуже подобаються. Працювати з такими дітьми, каже Надія Захарчук, велике задоволення. Тому й результат неабиякий. Дуже допомагають юному талантові наполегливість і природна артистичність, харизма. Це те, чим нагородила його природа. Викладачам залишається лише шліфувати грані виконавської майстерності, підбирати правильний репертуар.
Попереду у Владислава ще багато років праці над собою. Але вже відчутні й нинішні здобутки. Із будь-якого конкурсу юний вокаліст повертається з переконливою перемогою. Скільки їх — уже й не перелічити. Якось голова журі вокального конкурсу «Пісенні Медобори», народний артист України Дмитро Гнатюк сказав, почувши спів нашого земляка, що може сміливо йти на пенсію, адже його на українській сцені замінить Владислав Боднарчук. Успіхам Владислава радіє вся родина, а особливо бабуся Марія. Це вона навчила його співати, бо сама має гарний голос, пише вірші. Тепер уже на пенсії, але залюбки водить онука до школи, їздить з ним на концерти, підбирає сценічне вбрання. Ірина МАДЗІЙ. Фото авторки.
