Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних із визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Про це нагадали в головному управлінні ДФС у Тернопільській області.

Платникам податків забороняється формувати показники податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені першим абзацом пункту 44.1 статті 44.

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28 січня 2016 року за номером 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за номером 159/28289, із змінами і доповненнями визначено що дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу при здійсненні операцій із постачання товарів/послуг платник податку — продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в ЄРПН та надати покупцю за його вимогою.

Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу передбачено можливість складання розрахунку коригування до податкової накладної в разі допущення платником податку помилок при її складанні, в тому числі не пов’язаних зі зміною суми компенсації вартості товарів/послуг.

Тобто при складанні податкової накладної без факту здійснення господарської операції та її реєстрації в ЄРПН платник податку з метою виправлення помилки може скласти розрахунок коригування до неї.

У такому розрахунку коригування:

— у полі «Дата складання» зазначається дата, на яку було виявлено помилку;

— у заголовній частині розрахунку коригування — дані із заголовної частини податкової накладної з індивідуальним податковим номером покупця, на якого помилково (без факту здійснення господарських операцій) було складено податкову накладну;

— у розділі Б — зі знаком «—» (виводяться в «0») відповідні показники всіх рядків податкової накладної, що коригується (кількість, обсяг постачання та сума ПДВ).

При цьому в графі 2.1 «Код причини» розрахунку коригування зазначається код «103» (повернення товару або авансових платежів).

Такий розрахунок коригування підлягає реєстрації в ЄРПН отримувачем товарів/послуг, на якого була складена така податкова накладна.

Фото сектору комунікацій ГУ ДФС у Тернопільській області