Відповідно до статей 269, 270 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Особливості справляння земельного податку суб’єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV Податкового кодексу (пункт 269.2 статті 269).
Зокрема, платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої-третьої груп для провадження господарської діяльності (підпункт 4 пункту 297.1 статті 297).
Статтею 3 Господарського кодексу України визначено, що господарська діяльність — це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності.
Тобто при припиненні господарської діяльності фізична особа — підприємець не використовує в підприємницькій діяльності свої земельні ділянки. Відповідно не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку.
Отже, фізичні особи — підприємці — платники єдиного податку — власники земельних ділянок (землекористувачі на правах постійного користування земельними ділянками) при припиненні господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах.
Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області