Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контрольному органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Згідно ж із першим та другим абзацами пункту 50.1 статті 50 ПКУ в разі якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПКУ) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться в раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнювальний розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнювального розрахунку.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявлені.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період або подає в наступних податкових періодах уточнювальну декларацію внаслідок виконання вимог пункту 169.4 статті 169 ПКУ, то штрафи, визначені в цьому пункті, не застосовуються (сьомий абзац пункту 50.1 статті 50 ПКУ).

Пунктом 1 глави 1 розділу IV Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 7 квітня 2016 року за номером 422, визначено, що первинні показники, що відображаються в підсистемі, яка забезпечує обробку податкової звітності та платежів, є показниками форм податкової звітності.

Відповідно ж до пункту 4 глави 4 розділу ІV згаданого порядку якщо після подання звітного документа платник податків подає до граничного строку подання новий звітний документ із виправленими показниками, поданий раніше звітний документ стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».

Дані звітного документа, який отримує ознаку стану обробки «Історія подання», після настання граничного строку сплати грошового зобов’язання за таким звітним документом виключаються з інтегрованої картки платника. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).

Окрім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують звітні документи, для яких відповідальними за адміністрування відповідного податку підрозділами проводяться нарахування в ручному режимі (крім ПДВ). Наприклад, якщо відповідно до пункту 46.4 статті 46 ПКУ платник податків подає разом із таким звітним документом доповнення, складені за довільною формою (введення у зв’язку з податковою реформою нових податків тощо).

Враховуючи сказане, податкова декларація подається з ознакою:

— «Звітна» — за відповідний базовий звітний (податковий) період у встановлені статтею 49 ПКУ строки для такого подання або з порушенням термінів подання;

— «Нова звітна» — до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період із виправленими показниками після поданої податкової декларації з ознакою «Звітна»;

— «Уточнювальна» — після граничного терміну подання декларації за такий самий звітний період (з урахуванням строків давності) при виправленні показників поданої податкової декларації.

Фото сектору комунікацій ГУ ДПС у Тернопільській області