Цього року новорічно-різдвяні святкування в Тернополі відбудуться без найвідомішого у Файному місті Миколая та Діда Мороза — в особі актора нашого театру Михайла Антоновича Безпалька. Його найпопулярніші персонажі звеселяють цього сезону киян і гостей столиці.

Актора, що встановив персональний рекорд в Україні — найбільше Нових років (понад 60) зустрічав в образі Діда Мороза — запрошували до столиці і торік, і позаторік. Він відмовлявся, адже у нього дитячі ранки, корпоративи, треба привітати друзів, завітати до знайомих, щоб звеселити їхню малечу та роздати подарунки. Коли запросили до Києва цього року, теж хотів відмовитися. Тим більше, що до згаданих причин долучилась ще одна — пандемія коронавірусу, а він же у групі ризику. Проте син настійно радив їхати, не відмовлятися. Чому б не зробити собі свято — виконати звичну роботу, але в столиці? Адже це нові враження, новий досвід, котрі так необхідні кожному акторові. І Михайло Антонович погодився.

— Так я на 83-му році життя потрапив у казку, — ділився актор враженнями одразу після повернення з Києва минулої неділі. — Поселили мене в п’ятизірковому готелі, на п’ятнадцятому поверсі. З вікон мого номера — пів Києва було, як на долоні. Мені приділяли стільки уваги й турботи, що аж незручно було. А найголовніше: зі мною працювала фантастична команда молодих людей. Було багато репетицій, записів привітань і від святого Миколая, і від Діда Мороза.

Про пропозицію киян актор розповідав мені ще перед поїздкою до столиці, але натяками. Мовляв, отримав запрошення, але деталей не розкривав, бо дав слово, це мало бути сюрпризом для всіх. Та я здогадувалася, що Дід Мороз-рекордсмен, вочевидь, відкриватиме головну ялинку України. Тож увечері в суботу тільки те й робила, що перемикала канали в телевізорі. І таки натрапила на те, що шукала. В образі святого Миколая Михайло Антонович разом із міським головою Києва запалювали вогні на столичній ялинці.

— Стою на сцені і вітаю всю Україну з прийдешнім Новим роком, — розповідає актор. — І тут за моєю спиною раптом виростає велетень — Віталій Кличко. Подає руку, вітається. Звертається до киян та гостей міста зі своїм коротким вітанням. А потім ми підходимо до кнопки. Кличко кладе свою руку, а я на неї свою, він прикриває мою своєю — і починається зворотний відлік: дев’ять, вісім, сім… один. Ми натискаємо на кнопку — і ялинка спалахує дивовижними вогнями. На прощання Віталій тисне мені руку і ми бажаємо один одному щасливого Нового року.

Головна ялинка України справді вражає. Вона цьогоріч штучна, а від неї спадають золотисті гірлянди вогнів — понад десять кілометрів  загалом цього сяючого дива. А на ялинці на всю висоту інсталяція: Михайло Безпалько то як святий Миколай, то як Дід Мороз вітає киян і засилає їм свої щирі побажання. Голограма оголошує ті привітання кожних десять хвилин (і так буде в усі дні святкувань від 16.00 до 22.00). Сам же актор у той час розгулював Софійською площею, і до нього вишиковувалися черги охочих сфотографуватись зі святим Миколаєм. А ще з мікрофонами та камерами підходило багато журналістів. Того вечора актор, мабуть, встановив ще один рекорд — за кількістю інтерв’ю «під ялинкою». А взагалі каже, що за все життя не бачив стільки журналістів, як у ті дні, коли перебував у Києві.

Я не втрималася, щоб не запитати актора, чи не лячно було йому їхати поїздом до Києва з огляду на пандемію?

— А хто вам сказав, що я їхав поїздом? — здивувався Михайло Антонович. — Двічі за мною в Тернопіль висилали машину і привозили назад. У Києві пересувалися лише на таксі. Я пропонував у неділю, що поїду додому вже поїздом, а мені сказали: «Там різні люди їздять, а ми дбаємо про вашу безпеку і ваше здоров’я, бо ви нам ще потрібні». Тому й кажу, що наче в казці побував.

Вдячний синові, що наполіг, аби я не відмовлявся від цієї поїздки. Дуже дякую режисерові нашого театру В’ячеславові Жилі. Він проводив зі мною репетиції, підтримував, підбадьорював. Я звик сам створювати людям святковий настрій. А тут мені подарували справжнє свято. Мене переповнюють емоції. Це такий стимул для подальшої роботи — не передати.

Вітаючи киян, Віталій Кличко зазначив, що за роком, який минає, ніхто не жалкує. Але, думаю, принаймні одна людина згадуватиме про нього із вдячністю. Та, яка у тернополян завжди асоціюється зі святим Миколаєм і Дідом Морозом.

Галина САДОВСЬКА.

На фото з вільних джерел: здається, живий актор звертається до киян, а насправді це голограма.