Відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 Податкового кодексу України (ПКУ) платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на перше січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контрольному органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Згідно з першим абзацом пункту 50.1 статті 50 ПКУ якщо в майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 ПКУ), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року за номером 578 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 9 грудня 2020 року за номером №752).
Додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок» є невід’ємною частиною податкової декларації.
Уточнююча податкова декларація подається юридичною особою разом із додатком 1 до неї:
— з відміткою «уточнююча» до органу ДПС за місцезнаходженням земельної ділянки;
— з відміткою «уточнююча загальна» — до органу ДПС за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку).
При цьому, у разі самостійного виправлення (уточнення) сум податкових зобов’язань юридичними особами — платниками четвертої групи заповнюються рядки 1—9 загальної частини податкової декларації та рядки 1—11 розрахункової частини податкової декларації для юридичних осіб, зокрема:
— у рядку 5 розрахунку зазначається розмір заниженого податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;
— у рядку 6 розрахунку — розмір завищеного податкового зобов’язання у поточному році, за якими не настав термін сплати;
— у рядку 7 розрахунку — розмір заниження податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
— у рядку 8 розрахунку — розмір завищення податкового зобов’язання минулих податкових періодів або періодів поточного року, за якими минув термін сплати;
— у рядку 9 розрахунку — сума штрафу, нарахована платником самостійно відповідно до підпункту «а» пункту 50.1 статті 50 ПКУ (розмір штрафу — 3 відсотки від суми заниженого податкового зобов’язання);
— у рядку 10 розрахунку — сума пені, нарахована платником самостійно відповідно до підпункту 129.1.3 пункту 129.1 та другого абзацу пункту 129.4 статті 129 ПКУ, нарахування якої розпочинається після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання;
— у рядку 11 розрахунку — сума податкового зобов’язання, нарахована платником самостійно у розмірі 25 відсотків річної суми податку відповідно до підпункту 298.8.7 пункту 298.8 статті 298 ПКУ (у разі самостійного переходу на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів).
Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області