Відповідно до підпункту 14.1.48 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ) для цілей розділу IV ПКУ заробітна плата — це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку на доходи фізичних осіб у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподатковуваний дохід.
До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Отже, якщо виплата матеріальної допомоги має систематичний характер і така допомога надається всім або більшості працівникам, наприклад, допомога на оздоровлення, при цьому її виплати передбачені положеннями про оплату праці найманих працівників (колективним договором, галузевою угодою тощо), прийнятими згідно з нормами трудового законодавства, то така матеріальна допомога з метою оподаткування прирівнюється до заробітної плати і вся її сума включається до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку і оподатковується за ставкою 18 відсотків, встановленою пунктом 167.1 статті 167 ПКУ, з врахуванням вимог пункту 164.6 статті 164 ПКУ.
Якщо працедавець надає окремим працівникам нецільову благодійну (матеріальну) допомогу за їх заявами у зв’язку з особистими обставинами, яка носить разовий характер, наприклад на вирішення соціально-побутових потреб, то її оподаткування регулюється пунктом 170.7 статті 170 ПКУ, згідно з третім абзацом підпункту 170.7.1 пункту 170.7 статті 170 ПКУ якого встановлено, що цільовою є благодійна допомога, що надається під визначені умови та напрями її витрачання, а нецільовою вважається допомога, яка надається без встановлення таких умов або напрямів.
Згідно з першим абзацом підпункту 170.7.3 пункту 170.7 статті 170 ПКУ не включається до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, що надається резидентами — юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з першим абзацом підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 ПКУ, встановленого на 1 січня такого року, тобто у 2020 році — 2940 гривень, у 2021 році — 3180 гривень.
Сума перевищення допомоги над вказаним розміром включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку згідно з підпунктом 164.2.20 пункту 164.2 статті 164 ПКУ і підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою встановленою пунктом 167.1 статті 167 ПКУ (18 відсотків).
Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області