Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України (ПКУ) підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Згідно зі статтями 269, 270 ПКУ платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об’єктами оподаткування — земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контрольними органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ, до першого липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 ПКУ (перший абзац пункту 286.5 статті 286 ПКУ).

Податок фізичними особами сплачується протягом шістдесяти днів із дня вручення податкового повідомлення-рішення (перший абзац пункту 287.5 статті 287 ПКУ).

Водночас згідно з підпунктом 281.1.4 пункту 281.1 статті 281 ПКУ від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України від 22 жовтня 1993 року за номером 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» зі змінами та доповненнями.

Ветеранами війни є особи, які брали участь у захисті Батьківщини чи в бойових діях на території інших держав. До ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни (стаття 4 Закону).

Тобто, від сплати земельного податку звільняються фізичні особи, які брали участь в антитерористичній операції (в операції об’єднаних сил), та відповідно до норм Закону визнані ветеранами війни. При цьому звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм, встановлених пунктом 281.2 статті 281 ПКУ:

— для ведення особистого селянського господарства — у розмірі не більш як 2 гектари;

— для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах — не більш як 0,25 гектара, в селищах — не більш як 0,15 гектара, в містах — не більш як 0,10 гектара;

— для індивідуального дачного будівництва — не більш як 0,10 гектара;

— для будівництва індивідуальних гаражів — не більш як 0,01 гектара;

— для ведення садівництва — не більш як 0,12 гектара.

Крім того, органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території (перший абзац пункту 284.1 статті 284 ПКУ).

Що стосується орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, то її розмір встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. При цьому норми ПКУ не передбачають зменшення розміру орендної плати.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області