Відповідно до підпункту «ґ» пункту 4 підрозділу 9 прим.4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПКУ) об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 пункту 14.1 статті 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації, у тому числі цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.
Згідно з підпунктом 7.2 пункту 7 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ визначено, що для об’єктів декларування, визначених підпунктом «ґ» пункту 4 підрозділу 9 прим.4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ база для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування визначається як:
вартість придбання або біржова вартість, дійсна станом на дату подання декларації, корпоративних прав (акцій), які допущені до біржових торгів;
витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів, що не допущені до біржових торгів, та часток (паїв) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи, інших корпоративних прав або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
Декларант може додати до декларації відповідні документи або належним чином засвідчені їх копії, що підтверджують вартість об’єктів декларування, які знаходяться (зареєстровані) на території України.
Декларант зобов’язаний документально підтвердити вартість об’єктів декларування шляхом додання до декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування, у разі якщо такі об’єкти знаходяться (зареєстровані) за межами України.
Згідно з одинадцятим абзацом статті 1 Закону України від 16 липня 1999 року за номером 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» зі змінами та доповненнями, первинний документ — документ, який містить відомості про господарську операцію.
Перелік обов’язкових реквізитів, які повинні мати первинні документи, визначено частиною 2 статті 9 згаданого Закону.
Підпунктом 170.2.2 пункту 170.2 статті 170 ПКУ визначено, що документальним підтвердженням (первинним документом) доходів та витрат за операціями з інвестиційними активами, укладеними в електронній формі на фондовій біржі для клієнтів — учасників фондової біржі, визнається звіт торговця цінними паперами (брокера), який формується на базі біржового звіту та договору на брокерське обслуговування.
Форма декларації та Порядок подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації затверджені наказом Міністерства фінансів України від 2 серпня 2021 року за номером 439.
Для подання декларації фізичній особі необхідно увійти до електронного кабінету, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС, та обрати меню «ЕК для громадян», розділ «Одноразова (спеціальна) добровільна декларація».
Розділ IX «Цінні папери або фінансові інструменти» декларації містить, зокрема, поле «Витрати на придбання (набуття) або номінальна вартість», в якому відображаються витрати на придбання (набуття) декларантом цінних паперів та інших фінансових інструментів або номінальна вартість таких активів, зазначена у відповідних документах.
Враховуючи сказане, при заповненні розділу IX «Цінні папери або фінансові інструменти» декларації витрати на придбання (набуття) цінних паперів або фінансових інструментів визначаються на підставі відповідних підтверджуючих документів, якими можуть бути: звіти торговця цінними паперами (брокера); виписки зберігачів під кожне замовлення, завірені печатками зберігачів; розрахункові документи (платіжні доручення, касові ордери тощо), а також інші документи первинного обліку.
Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області