Інформація головного управління ДПС у Тернопільській області. Згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (ПКУ) податкові декларації, крім випадків, передбачених ПКУ, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) — протягом двадцяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі у разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) — протягом сорока календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 ПКУ — протягом шістдесяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб — до першого травня року, що настає за звітним, окрім випадків, передбачених розділом IV ПКУ;

календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб-підприємців — протягом сорока календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, — протягом шістдесяти календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

календарному року для платників дивідендів на державну частку (у тому числі господарських товариств, корпоративні права яких частково належать державі, та господарських товариств, 50 і більше відсотків акцій (часток, паїв) яких належать господарським товариствам, частка держави в яких становить 100 відсотків, які не прийняли рішення про нарахування дивідендів до першого травня року, що настає за звітним) для розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку — до першого липня року, що настає за звітним;

якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація з рентної плати, екологічного податку, місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Згідно з пунктом 49.20 статті 49 ПКУ, якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем.

Граничні строки подання податкової декларації можуть бути збільшені за правилами та на підставах, які передбачені ПКУ.

Пунктом 102.6 статті 102 ПКУ визначено, що граничні строки для подання податкової декларації, скарги про перегляд рішень контрольного органу, заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов’язань підлягають продовженню керівником (його заступником або уповноваженою особою) контрольного органу за письмовою заявою платника податків, якщо такий платник податків протягом зазначених строків:

перебував за межами України;

перебував у плаванні на морських суднах за кордоном України у складі команди (екіпажу) таких суден;

перебував у місцях позбавлення волі за вироком суду;

мав обмежену свободу пересування у зв’язку з ув’язненням чи полоном на території інших держав або внаслідок інших обставин непереборної сили, підтверджених документально;

був визнаний за рішенням суду безвісно відсутнім або перебував у розшуку у випадках, передбачених законом.

Штрафні санкції, визначені ПКУ, не застосовуються протягом строків продовження граничних строків подання податкової декларації згідно з пунктом 102.6 статті 102 ПКУ.

Відповідно до пункту 102.7 статті 102 ПКУ дія пункту 102.6 статті 102 ПКУ поширюється на:

платників податків — фізичних осіб;

посадових осіб юридичної особи у разі, якщо протягом зазначених граничних строків така юридична особа не мала інших посадових осіб, уповноважених відповідно до законодавства України нараховувати, стягувати та вносити до бюджету податки, а також вести бухгалтерський облік, складати та подавати податкову звітність.

Порядок застосування пунктів 102.6—102.7 статті 102 ПКУ встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 102.8 статті 102 ПКУ).

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області