Статтею 15 Податкового кодексу України (ПКУ) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об’єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об’єктом оподаткування згідно з ПКУ або податковими законами, і на яких покладено обов’язок із сплати податків та зборів згідно з ПКУ. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Відповідно до пункту 64.5 статті 64 ПКУ нерезиденти (іноземні юридичні компанії, організації), які здійснюють в Україні діяльність через відокремлені підрозділи, у тому числі постійні представництва, або придбавають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках України відповідно до статті 6 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», або набувають право власності на інвестиційний актив, визначений третім-шостим абзацами підпункту «е» підпункту 141.4.1 пункту 141.4 статті 141 ПКУ, в іншого нерезидента, який не має постійного представництва в Україні, зобов’язані стати на облік у контрольних органах.

При акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу іноземної компанії, організації, у тому числі постійного представництва, одночасно із взяттям на облік нерезидента здійснюється взяття на облік відокремленого підрозділу такого нерезидента.

Тобто при акредитації (реєстрації, легалізації) на території України відокремленого підрозділу нерезидента підлягають взяттю на облік у контрольних органах і відокремлений підрозділ нерезидента, і сам нерезидент, як окремі платники податків.

Порядок обліку платників податків і зборів затверджений наказом Міністерства фінансів України від 9 грудня 2011 року за номером 1588.

Для взяття на облік нерезиденти (іноземні компанії, організації) та/або його відокремлений підрозділ подають до контрольного органу заяву нерезидента (для іноземної юридичної компанії, організації або її відокремленого підрозділу) за формою №1-ОПН.

Разом із заявою за формою №1-ОПН іноземною компанією, організацією подаються копії документів (із пред’явленням оригіналів) визначені нормами пункту 64.5 статті 64 ПКУ та пунктом 4.4 розділу IV порядку за номером 1588, а відокремленим підрозділом нерезидента подається заява за формою №1-ОПН разом із копією документів визначених пунктом 64.2 статті 64 ПКУ та пунктом 4.2 розділу IV порядку за номером 1588.

Нерезидент та його відокремлений підрозділ обліковуються у контрольному органі з окремим податковим номером.

При взятті на облік нерезиденту у контрольних органах присвоюється реєстраційний (обліковий) номер, який є 9-значним і починається на «88». Відокремлені підрозділи нерезидента, у тому числі постійні представництва обліковуються у контрольних органах за кодом ЄДРПОУ.

Після взяття на облік нерезидента та/або його відокремленого підрозділу або постійного представництва нерезидента не пізніше наступного робочого дня з дня взяття на облік надсилається (видається) довідка про взяття на облік платника податків, відомості щодо якого не підлягають включенню до Єдиного державного реєстру фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за формою №34-ОПП (пункт 64.3 статті 63 ПКУ, пункт 3.11 розділу III порядку за номером 1588). Такі довідки видаються окремо нерезиденту та відокремленому підрозділу нерезидента.

Таким чином, для взяття на облік у контрольних органах одночасно нерезидента та його відокремленого підрозділу як окремих платників податків, подається дві заяви за формою №1-ОПН з копіями документів окремо по кожному платнику податків.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області