Строки давності при нарахуванні пені на визначене за результатами документальної перевірки грошове зобов’язання

Строки давності при нарахуванні пені на визначене за результатами документальної перевірки грошове зобов’язання

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПКУ) грошове зобов’язання платника податків — це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов’язання та/або інше зобов’язання, контроль за сплатою якого покладено на контрольні органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв’язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контрольні органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Пеня — це сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов’язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених ПКУ або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контрольні органи (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Порядок нарахування пені визначено статтею 129 ПКУ.

Нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні контрольним органом грошового зобов’язання, визначеного за результатами перевірки, — починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків такого зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні згідно з ПКУ (підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ).

Пунктом 129.3 статті 129 ПКУ встановлено, що нарахування пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов’язань (підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПКУ);

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов’язань відповідного бюджету перед таким платником податків (підпункт 129.3.2 пункту 129.3 статті 129 ПКУ);

у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України (підпункт 129.3.3 пункту 129.3 статті 129 ПКУ);

при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу чи його частини (підпункт 129.3.4 пункту 129.3 статті 129 ПКУ).

На суми грошового зобов’язання, визначеного підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог ПКУ, якщо її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов’язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день (перший абзац пункту 129.4 статті 129 ПКУ).

Відповідно до пункту 101.1 статті 101 ПКУ списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Податковий борг — сума узгодженого грошового зобов’язання, не сплаченого платником податків у встановлений ПКУ строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПКУ (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Під терміном «безнадійний» розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ (підпункт 101.2.3 пункту 101.2 статті 101 ПКУ).

Якщо грошове зобов’язання нараховане контрольним органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 ПКУ, податковий борг, що виник у зв’язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов’язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095-ти календарних днів із дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених третім абзацом пункту 59.1 статті 59 ПКУ. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним (пункт 102.4 статті 102 ПКУ).

Третім абзацом пункту 59.1 статті 59 ПКУ передбачено, що податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контрольний орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 ПКУ для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з пунктом 5 підрозділу 1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, окрім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПКУ для відповідного року.

Отже, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків грошового зобов’язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні, на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) нараховується пеня з урахування строку давності (1095 днів), якщо загальна сума боргу перевищує 3060 гривень. Тобто пеня не нараховується якщо минуло більше 1095-ти днів від дня, коли у контрольного органу (відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ) виникло право нарахувати пеню платнику податків за умови, що загальна сума боргу перевищувала 3060 гривень.

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області