ЦЬОГОРІЧНА ВСТУПНА КАМПАНІЯ СТАРТУВАЛА 12 ЛИПНЯ ІЗ ХВИЛІ ОБУРЕНЬ АБІТУРІЄНТІВ ТА ЇХНІХ БАТЬКІВ. ЗБІЙ СИСТЕМИ, РАПТОВЕ ЗНИКНЕННЯ ПОНАД СОРОКА ТИСЯЧ КОНКУРСНИХ ЗАЯВ, ВВЕДЕННЯ НОВИХ УМОВ ВСТУПУ, НЕВИЗНАЧЕНА КІЛЬКІСТЬ БЮДЖЕТНИХ МІСЦЬ — УСЕ ЦЕ НЕ НА ЖАРТ ЗМУШУВАЛО ХВИЛЮВАТИСЯ ВСТУПНИКІВ.
Уже із першого дня подання заяв почалися проблеми. Нова електронна система, за розробку якої з бюджету довелося виділити дев’ять мільйонів гривень, не витримала напливу заяв абітурієнтів і дала збій. При розробці й тестуванні системи Міністерство освіти і науки мало б зважити на торішній досвід і спробувати зарадити рецидиву. На це надіялися абітурієнти, але, як і минулого року, вже нова система також не впоралася одразу. Хоча, як пояснила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич в одному зі своїх інтерв’ю, основна причина збою системи у введенні нового програмного обслуговування і короткому терміні для його запровадження.
Але збій системи — це не єдине, що спантеличувало українських абітурієнтів. Цього року Міністерство освіти і науки ввело нові умови вступу, які, на думку багатьох, не продумані до кінця. Одним з основних нововведень стало те, що конкурсний бал визначали через регіональний, галузевий і сільський коефіцієнти шляхом множення цих коефіцієнтів на здобутий результат. До перших двох коефіцієнтів претензій не було. Регіональний ввели для того, аби мотивувати абітурієнтів вступати до регіональних університетів, ближче до місця проживання. Галузевий коефіцієнт надавався абітурієнтам, які вступали на інженерні та природничі спеціальності. А от із сільським не все так гладко, як би того хотілося.
Як пояснювало Міносвіти, введення сільського коефіцієнта необхідне, щоб підтримати дітей із сільської місцевості. Адже рівень освіти там нижчий, ніж у міських загальноосвітніх школах. Тож вирішили, що конкурсні бали сільських абітурієнтів варто множити на коефіцієнт 1,02. Підставою для отримання сільського коефіцієнта були два фактори: абітурієнт мав бути зареєстрованим у селі й навчатися там.
Приймальні комісії деяких вищих навчальних закладів брали до уваги лише один фактор і множили бали вступника на сільський коефіцієнт. Через такі помилки оприлюднення результатів першого серпня відбулося не о 12 годині, як обіцяли вступникам, а на шість годин пізніше. Таким чином, міністерство дало змогу приймальним комісіям виправити помилки, пов’язані із сільським коефіцієнтом. Проблему, що виникла, в міністерстві пояснили неуважністю приймальних комісій вищих навчальних закладів. Але чи належно було проведено міністерством роз’яснювальну роботу з вишами України, які допустили такі помилки? Чи знали приймальні комісії достеменно, кому можна присвоювати цей коефіцієнт, а кому — ні?
«Плаваючі» державні місця — ось що найбільше хвилювало вступників. Адже цьогоріч вступ відбувався за широким конкурсом, і фіксованих державних місць університети не мали. Абітурієнти могли подати дев’ять заяв на чотири спеціальності, при цьому мали вказати пріоритет навчального закладу — від одного до дев’яти. Один ставили тому закладу, де навчатися хотіли найбільше, і далі — за спадним принципом. Відтак визначалися кращі вступники за національним списком і, відповідно до їхніх пріоритетів, місця державного замовлення розподілялися між ВНЗ.
Здавалося б, абітурієнтам, котрі здали зовнішнє незалежне оцінювання на високі бали, хвилюватися нічого. Бюджетне місце — їхнє. Але не так сталося, як гадалося. Сьогодні гучного обговорення серед громадськості набули випадки, коли абітурієнти з високими конкурсними балами не побачили себе у списку рекомендованих на держзамовлення в жодному виші. У чому ж причина?
На певні спеціальності цього року був встановлений прохідний поріг ЗНО, який однаково визначався для всіх вишів України. Наприклад, аби вступити на спеціальність «Право», абітурієнт повинен мати конкурсний бал 194,5. Якщо абітурієнт склав ЗНО на нижчі бали і не проходив на цю спеціальність, то міг пройти на бюджет (якщо був відповідний конкурсний бал) на іншу спеціальність, яка мала нижчий пріоритет. Окрім того, напередодні вступної кампанії вищі навчальні заклади вказували, яку мінімальну кількість студентів-бюджетників вони потребують, аби здійснювати навчання за тією чи іншою програмою. Відповідно, якщо виш вказав, що вони потребують, до прикладу, чотири студенти, а заяву із відповідним прохідним балом подали лише три абітурієнти, то програма не відкривалася, і ці три вступники втрачали змогу навчатися саме на цій спеціальності в цьому виші. Якщо абітурієнти мали відповідний конкурсний бал, то могли вступити за держзамовленням в інші виші, які в них були нижчі за пріоритетом. Проте були й випадки, коли діти подавали лише одну заяву, відповідно, вказуючи тільки один пріоритет. І таким чином, не вступали ніде. В Міносвіти розповіли, що було близько чотирьохсот випадків, коли абітурієнти з високими балами ЗНО не вступили на бажану спеціальність через те, що виші не набрали мінімально заявленої кількості заяв, не отримували держзамовлень, і програма не відкривалася. Своєю чергою, кожному із цих абітурієнтів міністерство запропонувало державне місце в іншому виші, де групу на цю спеціальність набрали. Чи вступати в запропонований виш, абітурієнти вирішували самостійно.
Проте не кожен абітурієнт залишився задоволеним пропозицією Міносвіти. Адже сподівалися, що з високими балами ЗНО обов’язково вступлять в омріяний виш. До того ж вищі навчальні заклади оприлюднювали найбільші обсяги держзамовлень, тобто максимальну кількість осіб, яких можуть прийняти. Саме на них й орієнтувалася більшість вступників. Проте ці максимальні обсяги суттєво більші, ніж той обсяг держзамовлень, який надається міністерством.
Нелегкою видалася цьогорічна вступна кампанія і для тернопільських вишів. З нововведеннями виникали труднощі. Але, незважаючи на це, результатами в цілому, кажуть, задоволені. Так, до Тернопільського національного економічного університету надійшло понад вісім тисяч заяв, із них рекомендовано до зарахування за держзамовленням 215 осіб. Оригінали документів подали 197 абітурієнтів. За словами відповідального секретаря приймальної комісії ТНЕУ Олега Луцишина, університет очікує на ще 110 додаткових місць державного замовлення для пільгових категорій. Щодо контрактної форми навчання, то станом на 10 серпня до цього ВНЗ подали понад тисячу оригіналів документів на денну форму навчання і ще 500 на заочну.
Із 6 тисяч 300 заяв, які були подані до Тернопільського державного медичного університету ім. І. Горбачевського, на державну форму навчання рекомендовано 229 осіб, з яких 200 принесли оригінали документів. На решту державних місць переводитимуть пільговиків. Проте Григорій Загричук, відповідальний секретар приймальної комісії ТДМУ, каже, аби перевести абітурієнта-пільговика на державне місце, різниця між конкурсним балом вступника та прохідним повинна становити не більше десяти балів. Ще більше семиста студентів уклали контракт з університетом.
Тернопільський національний педагогічний університет ім. В. Гнатюка отримав близько п’яти тисяч заяв. 331 особа рекомендована на бюджет, близько двохсот оригіналів документів принесли вступники на контрактну форму навчання.
А ось до Тернопільського національного технічного університету ім. І. Пулюя надійшло близько чотирьох тисяч заяв. До навчання за державні кошти рекомендовано 256 осіб, з яких 237 прийшло до вишу з оригіналами документів. Понад двісті абітурієнтів виявили бажання навчатися у виші за контрактом.
Тернопільські вищі навчальні заклади ще очікують своїх студентів, адже подати оригінали документів на контрактну форму навчання можна до 30 вересня.
…Що ж, більшість тепер уже студентів може з легкістю зітхнути, забути про все, що змушувало хвилюватися упродовж вступної кампанії, і спокійно чекати першого вересня. Будемо сподіватися, що наступного року всі нововведення Міністерства освіти і науки не кидатимуть абітурієнтів у жар та не змушуватимуть нервувати. Цього ж року дива, на жаль, не сталося.
Фото з вільних джерел