Відповідно до пункту 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контрольному органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Про це нагадали в головному управлінні ДПС у Тернопільській області.

Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (пункт 49.2 статті 49 ПКУ).

Згідно з підпунктом 49.18.8 пункту 49.18 статті 49 ПКУ якщо платник податків ліквідується чи реорганізується (у тому числі до закінчення податкового (звітного) періоду), декларація, зокрема, з місцевих податків і зборів може подаватися за податковий (звітний) період, на який припадає дата ліквідації чи реорганізації, до закінчення такого звітного періоду.

Внесення до Державного реєстру фізичних осіб — платників податків запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється, зокрема, внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця — з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця (підпункт 65.10.1 пункту 65.10 статті 65 ПКУ).

Другим і третім абзацами підпункту 65.10.4 пункту 65.10 статті 65 ПКУ визначено, що державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов’язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов’язань та застосування штрафних санкцій і нарахування пені за їх невиконання.

Якщо після внесення до державного реєстру запису про припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізична особа продовжує провадити таку діяльність, вважається, що вона розпочала таку діяльність без взяття її на облік як самозайнятої особи.

Згідно з підпунктом 2 пункту 299.10 статті 299 ПКУ реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контрольного органу у разі припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відповідно до закону — у день отримання відповідним контрольним органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення.

При державній реєстрації припинення, зокрема, підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, які є платниками єдиного податку, останнім податковим (звітним) періодом вважається період, у якому відповідним контрольним органом отримано від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення (пункт 294.6 статті 294 ПКУ).

Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, четвертої групи є календарний рік (пункт 294.1 статті 294 ПКУ).

Платники єдиного податку четвертої групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на перше січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контрольному органу за місцезнаходженням платника податку податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 ПКУ (підпункт 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПКУ).

Платники єдиного податку — власники, орендарі, користувачі на інших умовах (у тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, а також голови сімейних фермерських господарств, у тому числі щодо земельних ділянок, що належать членам такого сімейного фермерського господарства та використовуються таким сімейним фермерським господарством, зобов’язані подавати додаток з розрахунком загального мінімального податкового зобов’язання у складі податкової декларації за податковий (звітний) рік (пункт 297 прим.1.1 статті 297 прим.1 ПКУ).

Форма податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи затверджена наказом Міністерства фінансів України від 19 червня 2015 року за номером 578. Невід’ємною частиною декларації є:

додаток 1 «Відомості про наявність земельних ділянок»;

додаток 2 «Відомості про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску»;

додаток 3 «Розрахунок загального мінімального податкового зобов’язання за податковий (звітний) рік» є невід’ємною частиною декларації.

Згідно з приміткою 15 до декларації додаток 2 подається та заповнюється виключно фізичними особами-підприємцями — платниками єдиного податку четвертої групи, які створили фермерське господарство, зареєстроване відповідно до Закону України від 19 червня 2003 року за номером 973-IV «Про фермерське господарство», та які є платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону України від 8 липня 2010 року за номером 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Додаток 2 не подається та не заповнюється зазначеними платниками за умови дотримання ними вимог, визначених частинами четвертою та шостою статті 4 закону за номером 2464, що дають право на звільнення таких осіб від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть подавати додаток 2 виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування.

Таким чином, фізичною особою, щодо якої до Єдиного державного реєстру внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, подається остання декларація за податковий (звітний) рік, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, протягом поточного року, на який припадає дата державної реєстрації припинення, або не пізніше 20 лютого наступного року. У рядку 1 загальної частини декларації зазначаються дві відмітки одночасно «Загальна», «Звітна».

Разом з останньою декларацією подається додаток 1, додаток 2 (крім фізичних осіб, які звільняються від сплати за себе єдиного внеску) та додаток 3.

При цьому в «Розрахунковій частині декларації для фізичних осіб-підприємців» декларації:

рядки 12—14, 16.1—16.6 не заповнюються;

у рядку 15 зазначається загальна сума податкового зобов’язання по єдиному податку самостійно нарахована за податковий (звітний) період (рядок 15.1 + рядок 15.2);

у рядку 15.1 — зобов’язання по єдиному податку самостійно нараховані за підсумками податкового (звітного) року в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності,

у рядку 15.2 — позитивне значення різниці між сумою загального мінімального податкового зобов’язання та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок (значення переноситься із рядка 4 графи 3 розділу ІІ додатка 3);

у рядку 17 — сума єдиного внеску, яка підлягає сплаті на небюджетні рахунки, за даними податкового (звітного) року (переноситься із рядка «Усього» графи 4 розділу 9 додатка 2).

Фото пресслужби ГУ ДПС у Тернопільській області