Проведений учора, 21 вересня, пропущений матч стартового туру Ліги націй у першій групі другого за рангом дивізіону В між збірними Шотландії та України, без сумніву, шокував більшість вітчизняних прихильників гри мільйонів. Чого-чого, а поразки з великим рахунком 0:3 сподівалися хіба невиправні песимісти.
І хоча господарі завдали нашим землякам надзвичайно болісного удару у завершальні двадцять, коли не рахувати компенсованого до другого тайму часу, хвилин, погодьтеся, тривожні передчуття не полишали душі українських уболівальників чи не протягом усього поєдинку. Передусім через геть не впевнену гру підопічних Олександра Петракова у захисті.
Марно, звісно, виправдовувати подібне відсутністю через отримані травми кількох провідних футболістів збірної. Самі ж гравці напередодні запевняли, що в національній дружині знайдеться кому підмінити Віталія Миколенка, Олександра Зінченка, Миколу Шапаренка чи дискваліфікованого Іллю Забарного. Інша справа, що ті, хто не витримав тиску з боку гравців «тартанової армії», які, з усього видно, готувалися до реваншу за поразку у відборі до цьогорічної світової першості у Катарі, не змогли, так би мовити, зіграти через «не можу».
Згадайте хоча би одного з лідерів збірної України Андрія Ярмоленка. Після завершення контракту з англійським «Вест Хемом» той навіть керманичу нашої команди телефонував, аби дізнатися, чи викликатимуть його до збірної із клубу Об’єднаних Арабських Еміратів. Насправді ж, здається, не за це насамперед необхідно було переживати. А за те, аби засвідчити власну спроможність демонстрацією властивого йому високого рівня гри.
Учора ж, на превеликий жаль, ми так і не побачили того Андрія Ярмоленка, який своїми діями готовий був відволікти увагу чи не половини гравців конкурентів. Так само, як, на думку автора цих рядків, зустріч із Шотландією наочно ілюструє, чому головний тренер київського «Динамо» Мірча Луческу все рідше довіряє місце в стартовому складі Олександрові Караваєву. Вийти хвилин на двадцять із лави запасних для активізації дій своєї команди ще спроможний. Однак провести з максимальною самовіддачею весь поєдинок — навряд чи. Іншими словами, геть не завжди на користь, коли найкращим гравцем стає голкіпер. У нашому випадку — воротар «Шахтаря» Анатолій Трубін.
Як би там не було, але зациклюватися на критиці лише згаданих виконавців, очевидно, не потрібно. Наважуся заперечити давню футбольну мудрість. Виграють завжди футболісти зі своїм наставником. І програють, без сумніву, теж разом.
Після цієї гри збірна України втратила лідерство, поступившись ним шотландцям, в яких тепер дев’ять балів. Наші відстають на два пункти, випереджаючи команди Ірландії і Вірменії.
Уже в суботу, 24 вересня, — виїзний матч зі збірною Вірменії. Головне перед ним, звісно, не повторити помилок попередньої зустрічі, за підсумками якої команда під орудою Олександра Петракова зазнала своєї найбільшої поразки.
Фото з вільних джерел