Не так давно тернополянка Надія Дежина була переконана: захоплення рукоділлям — то не про неї. Здавалося, бракує терпіння чи зацікавленості. Все змінилося із народженням донечки, молоду маму, мов магнітом, почала манити творчість. А тут у знайомої ще й наштовхнулася поглядом на топіарій.
Цим терміном зазвичай називають фігурну стрижку дерев та кущів, одне із найстаріших садово-паркових мистецтв. Майстри можуть надавати деревам та кущам різноманітної форми: людей, тварин, геометричних фігур, архітектурних будівель. Проте чотири роки тому Надія замилувалася не «зеленим», а іншим, «штучним» видом топіарію — мистецтвом створення маленьких декоративних насаджень з підручних матеріалів, так званих дерев щастя.
— Виріб був із трояндами зі звичайних паперових серветок. Мені дуже сподобалася така композиція. Я прийшла додому і почала шукати в інтернеті інструкцію, як зробити таку красу, — пригадує співрозмовниця. — Переглянувши розмаїття топіаріїв у мережі, розгубилася. Ніяк не могла визначитися із майбутнім виглядом свого дерева щастя, навіть почали мучити сумніви, що це занадто складне заняття.
Побоювання Надії розвіяв чоловік, теж, до речі, творча особистість. Знаючи про любов дружини до кави, взявся самостійно створювати топіарій із зерен цієї рослини. Надію так захопила ідея, що й сама незчулася, коли долучилася до процесу та завершила рукотвір. Тому і досі серед її улюбленців саме кавові дерева щастя, хоча до втілення кожної композиції підходить індивідуально.
— Я люблю експериментувати, випробовувати нові форми, види оздоблення. Тим більше, з часом люди почали просити мене виготовити топіарій з нагоди того чи іншого свята. Якось фантазувала над подарунком на двадцяту річницю подружнього життя. Виріб складався з двох сердець, одне з яких було біле, а інше коричневе, оздоблене кавовими зернами. Такий собі символ чоловіка і дружини, — розповідає майстриня. — Виготовляла і композиції у вигляді доларового знаку або деревця, оформлені зеленими купюрами. Їх дарували чоловікам на ювілеї. Дуже полюбляю створювати ароматні топіарії-валентинки. Їх оздоблюю спеціями та сушеними фруктами, зокрема, дольками апельсина, паличками кориці, бад’яном. Вони крім естетечної краси забезпечують у будинку приємний аромат, створюють сімейний затишок у домівці.
Не менш красивими є топіарії у формі маків, які символізують продовження роду. Кажуть, що їх потрібно дарувати сім’ям в яких довго немає дітей. Та й узагалі мистецтво створення дерева щастя багате на символи. Так, за словами майстрині, мішковина означає достаток, зелені барви — життя, надію і молодість, кавові зерна — бадьорість та затишок, горіхи — міцне здоров’я. Останнім часом, зважаючи на складний для українців період, вона нерідко додає у композицію ще й синьо-жовті елементи. З думкою про чисте та мирне небо, щедрий урожай.
Надії радісно на душі, якщо завдяки її топіарію у когось покращується настрій, а то й самопочуття.
— У мене був такий випадок, коли жінка після операції, отримавши в подарунок дерево щастя, стала менше хворіти, — ділиться спогадами майстриня.
Успішний досвід створення топіаріїв підштовхнув Надію до опанування нових хобі. У колекції її виробів можна помітити і рукотвори, оздоблені декупажем.
— Найбільше полюбляю використовувати цю техніку в оформленні дерев’яних дощечок для нарізання продуктів. Вони не лише прикрасять будь-яку кухню, але й зроблять приємнішим процес приготування їжі для господині, — зазначає вона.
Тепер рукоділля Надія вважає невід’ємною частиною свого життя. А нотки натхнення і цікаві ідеї, як справжня мисткиня, вміє віднаходити у подіях буденності: сімейній велопрогулянці на природу чи спільній роботі із сином над шкільним проектом.
На фото: Надія Дежина та її рукотвори.
Фото з сімейного архіву рукодільниці
Прокоментуйте