У сусідів нова біда — після всіх реформ і «рехворм» вони взялисі бідкати, же влада ніц не робит, же вона така-сяка, же не годен магазин свій тримати, же не годен скоро за границю виїхати, як раніше. От вони їй перед виборами вірили, а теперка не годні на неї сі дивити.
Словом, сварятьсі на владу, пирскаючи з писка італійські макарони. Ну, в них бізнес такий — перевозят продукти з-за границі. Теперка не годні сина відправити подалі від АТО, бо вже повістка над ним висит. Ну, а бізнес мусили прикрити, бо торгували не тілько макаронами, а й погострішим і поградуснішим. А як у парламенті закон на пиво прийняли, а ще як місцеві мешканці гвалту наробили за «ліву» самогонку, то лавочка сі прикрила. Тож теперка влада нездала. Ну, і люди «майдануті», бо не хтіли жити, як перше.
Та й не тілько тоті сусіди бурчат. Бідніші тоже не дуже тішатьсі. Але що мене дивує, то їхні слова, же «А ми їм вірили! А вони…» Як казав своїй жінці ще один мій сусід через два плота, «Ганько, ти си вірити тілько Богові можеш. А своїй кумі, яка тілько й дивитьсі, де би що вкрасти, хіба довіряти і перевіряти». Ну то і я так кажу: владі вірити не можна, чи то вже влада, а чи та, що нею буде. Її тре перевіряти, дивитисі, що робила, що начудила. А то ми спочатку на солодкі слова, гречку, сіль і крупи та ще й кілька гриваків сі поведемо, а потім стогнемо — ой не такі, ой не сякі.
Я во в кількох людей рецепти брав, і не всі сі вдавали. Бо вірив на слово, же всьо буде добре. А ви за всю державу балакаєте. Он роздобув кілька рецептів закруток на зиму. Буду пробувати і перевіряти, що і вам раджу.
Надоїли мені тоті стрибухи, же на часникові. Думав, що їх можна викидати. Аж нє — виявилося, же є нагода з них заправку до макаронів зробити, а чи на хліб намащувати.
Тре 500 грамів тих стрілок, але без цвіту, порізати і перемолоти. Додати дві столових лижки солі і вляти п’ять столових лижок олії. Розкласти в півлітрові слоїчки, вталувати і закрутити. Пробував його з кашею — смакує.
Ще дістав рецепта, як із хрону помазушку зробити. Півкіля коренів помити, почистити і змолоти. До кашки додати по столовій лижці цукру і солі, дві столових лижки лимонного соку і залляти склянкою окропу. Тоді перемішати, розкласти в слоїчки і закрити капроновими кришками. Зимним поставити в холодильник.
Кажут, же стоїт там півроку і добре. То буду пробувати.
Ваш пан ЮЗЕК
Ілюстрація Миколи ПИЛИПОВИЧА
Прокоментуйте