Дорогі мої юнаки і юнки! 14 лютого Латинська церква згадує в літургії святого Валентина, римського священика, який жив у ІІІ столітті. Це був час переслідування християн. Відтоді знані так звані Життєписи мучеників, які християни читали під час молитов, що додавало їм відваги мужньо вистояти перед переслідувачами. У Римі на ринку відбувалися суди над християнами, на які міг прийти кожен. Одного разу прийшов і християнський священик Валентин. Тут його схопили і нещадно побили кийками, намагаючись змусити зректися Христа. Але, побачивши, що немає бажаного результату, відрубали йому голову. Так 14 лютого 269 року святий Валентин прийняв мученицьку смерть. Ця дата є днем його народження для неба.
Після смерті святий Валентин став швидко відомим через чуда, які діялися за його допомогою. Часто він зображений у шатах священика, який в одній руці тримає чашу — символ Євхаристії, а в другій меч — символ мученицької смерті, терпіння і мудрості. За те, що ще за життя святий Валентин прославився через чудо зцілення хворого на епілепсію юнака, його вважають покровителем людей, хворих на епілепсію, і тих, що мають нервові хвороби, а також лікарів, які працюють із цими людьми. Окрім цього, він є покровителем закоханих.
Існують певні перекази і легенди, в яких розповідається, як, всупереч наказу кесаря, він вділяв Таїнство шлюбу закоханим. Також є легенди про те, як у в’язницю вірні, передусім діти, передавали йому невеличкі послання на картках.
Завдяки засобам масової інформації уже, мабуть, всі знають, що 14 лютого — день, коли закохані отримують подарунки. Святий Валентин наслідував самого Христа, а Той навчав: «Коли справляєш бенкет, не клич тих, що тебе можуть запросити і буде тобі відплата, а тих, кого ніхто не запросив, і хто не спроможний запросити тебе». Це означає, що коли ти на свято Валентина хочеш зробити комусь подарунок, то не даруй лише тим, хто може й тобі щось подарувати, а, насамперед тим, які не зможуть віддячити тобі.
Так чинить сам Бог: Він запрошує нас на свій весільний бенкет, за який не можемо віддячити, а на якому можемо лише з радістю отримувати. Наслідуймо Його! Любімо Бога і, вдивляючись у Нього, любімо людину, щоб віднайти Бога в новий спосіб! Бог говорить нам любити найменших, слабких, таким чином навчаючи нас мати пошану до людини. Святий Валентин спрямовує наш погляд на страждаючих, на тих, над ким чинять насильство, на народжених і ненароджених, на жебраків, на бідних та голодних, на тих, хто позбавлений любові. Це тепло Божої любові зможе обігріти всіх цих людей, і допомогти їм зможемо саме ми, щоб гідність людини поважалася.
Нехай над ними всіма засяє світло любові, якої людина потребує більше, ніж матеріальних речей, необхідних для життя. Так позбавимось нетерпимості. Так народиться радість і настане свято. Можливо, ми не є покликані, як святий Валентин, до мучеництва, зате покликані любити людину. Щоб жити, людина потребує хліба, плодів землі та праці своїх рук. Але не хлібом єдиним живе людина. Вона потребує також поживи для своєї душі, потребує сенсу життя.
Скільки щороку, щомісяця, щотижня відбувається різноманітних педагогічних, філософських, світоглядних симпозіумів, з’їздів, тренінгів, зустрічей! Отже, нове покоління та наші сім’ї повинні бути досить вихованими! А як є насправді? Чому ми так само щодня чуємо про кризу в сім’ї, про кризу любові? У чому причина? Чому закоханість так швидко проминає? Чому навколо нас стільки розбитих сімей, стільки дітей-сиріт при живих батьках? Тому що люди не вміють страждати, не вміють пробачати одне одному. Тому дуже важливо, щоб і в наші дні були такі християни, як святий Валентин, котрі зможуть затримати на собі ланцюг зла.
Жила-була собі звичайна дівчина… Не те, щоб дуже й вродлива… Звичайнісінька. Але раптом, після того, як вийшла заміж за юнака, що її кохав, вона помітно погарнішала! Аж дивувалися всі навколо: «Що сталося?!» Як же це раптом ота сіренька мишка перетворилась на чарівну паву?! Просто любов змінює все на краще. Людина, яку люблять, стає кращою не лише обличчям, а й духом, її сповнює радість і бажання жити. Такі закони любові. Нас, грішних, любить сам Христос. Ми стаємо кращими, якщо тільки дозволимо Йому нас любити.
Дорогі мої закохані юнаки і дівчата! В цей пам’ятний день покровителя закоханих святого Валентина наостанок хочу всім вам ще сказати: кожен святий гідний вшанування. Більше того, немає жодного гріха в тому, щоб вважати святого Валентина покровителем закоханих. Але не треба перетворюватися на поган, робити зі спомину святого культ. Цим ми не вшановуємо його, а лише ображаємо. І не тільки його, а й Того, заради Котрого він віддав своє життя, прийнявши мученицьку смерть — ображаємо нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа. Задумаймося над цим. Це дуже промовисто свідчить про наше ставлення до Бога і про наше християнство.
Святий Валентине, обраний покровителем закоханих, оберігай молодих людей, особливо тих, які кохають і хочуть бути коханими. Випроси їм у Бога благодатей, потрібних для дозрівання до справжньої, щирої та безкорисливої любові. Бережи закоханих і наречених від нищівного вогню пристрастей. Вимоли у Бога для них прагнення будувати узи любові на фундаменті Божих заповідей. Заступайся за них перед Христом, щоб Він Сам був для закоханих дороговказом і зміцнював їх у хвилину слабкості.
о. Микола СУС.
с. Дзвинячка Борщівського району.
Фото з вільних джерел
Прокоментуйте