НИНІ, НА СХИЛІ ЛІТ, Я ПИШАЮСЯ ТИМ, ЩО ГАЗЕТУ РІДНОГО КРАЮ ПЕРЕДПЛАЧУЮ, ЧИТАЮ І ДО НЕЇ ДОПИСУЮ ПОНАД ШІСТДЕСЯТ РОКІВ. ВОНА — МОЯ РОВЕСНИЦЯ. В НАШОМУ ХЛІБОРОБСЬКОМУ КРАЇ БАГАТО ШАНУВАЛЬНИКІВ «ВІЛЬНОГО ЖИТТЯ», ВОНИ НЕ УЯВЛЯЮТЬ СВОГО ЖИТТЯ БЕЗ СВОЄЇ ГАЗЕТИ. НА ЇЇ СТОРІНКАХ БУЛО НАДРУКОВАНО БЕЗЛІЧ МОЇХ КОРЕСПОНДЕНЦІЙ ПРО ЛЮДЕЙ НАДДНІСТРЯНСЬКОГО КРАЮ, ЇХНІ ТРУДОВІ СПРАВИ, ПОБУТ І ДОЗВІЛЛЯ.
Нині в моїй пам’яті зринають спогади про те, як я брав участь у роботі першого з’їзду робсількорів Тернопільщини. Подія для мене незабутня, бо саме з цього часу я став активним дописувачем.
«Вільне життя плюс» на теренах нашого краю є тим виданням, яке інформує жителів області про події, що відбуваються в кожному селі чи місті. Читачі люблять газету за те, що вона порушує на своїх сторінках питання, які хвилюють нас, висвітлює проблеми, що виникають у суспільстві, розповідає про людей праці. Радію, що газета за останні роки змінила своє обличчя, збільшила кількість тематичних сторінок та рубрик. Шпальти її прикрашають світлини. Читачі захоплюються фотознімками Василя Бурми, його змістовними розповідями про природу рідного краю. Завдяки злагодженій роботі редакційного колективу видання з кожними роком стає все крашим як за змістом, так і за оформленням. Дуже добре, що газета постійно друкує листи читачів. Найбільш вона популярна серед сільських жителів, тому журналістам і в майбутньому треба писати про них. Життя селян, фермерів, усіх, хто працює на землі, має і далі перебувати в центрі уваги працівників редакції. Будемо й надалі спільно думати, як на селі позбутися масового безробіття, особливо серед молоді. Потрібні грунтовні публікації про роботу фермерських господарств, бо їхніми справами не дуже переймається держава, пишіть, як дбають про розвиток соціально-культурної сфери ті, хто користується земельними паями селян. Читачам цікаво знати, що їм дасть медична реформа, чи кращими стануть амбулаторії, ФАПи, лікарні. Поки що люди на селі позитивних змін не відчувають, а турбота про їхнє здоров’я повинна стати головним питанням для влади.
При висвітленні пенсійної реформи хотілося б знати думку і фахівців, і нинішніх пенсіонерів, і тих, хто отримуватиме пенсії за новими правилами.
Хочу привернути увагу читачів до того, що під час передплатної кампанії треба підтримати видання, щоб не зменшився його тираж у другому півріччі. Наша підтримка полягатиме в тому, що ми й надлі будемо з газетою, і нас, передплатників, стане ще більше.
З нагоди Дня журналіста вітаю всіх творців «Вільного життя плюс» та численний авторський актив. Бажаю всім міцного здоров’я, щастя, радості, добра на довгі роки, Господніх і земних щедрот на творчій ниві.
Іван БІЛИК,
постійний шанувальник газети.
с. Джурин Чортківського району.
Фото Василя Бурми