Борщів’янка Наталія Галич із дитинства мріяла стати вчителькою. Пригадує, у дитячому садочку навчала читати однолітків. Через роки справді стала освітянкою, мудрою наставницею, котру з теплотою згадують колишні учні Борщівської школи, а тепер гімназії ім. Романа Андріяшика.
Мені було шістнадцять років, коли зустріла свого майбутнього чоловіка. Він старший від мене на сім років, уже працював, а я навчалася в училищі. У сімнадцять я вийшла заміж. Жили ми в Тернополі, винаймали кімнату.
Передвеликодня субота. Юля з мамою і бабусею Ніною порядкують на кухні. Щороку саме цього дня бабуся пече паску. Цією відповідальною місією в родині займається лише вона. Раніше, коли ще була стара піч, то паску пекла тільки там. Але коли до села дійшла цивілізація і в кухні встановили газовий котел, піч довелося викинути. Тепер паску випікали...
ДВІЧІ В ОДНУ РІЧКУ НЕ ВВІЙДЕШ. ТАК СПІВАЄТЬСЯ У ВІ- ДОМІЙ ПІСНІ. ТАК ЧАСТО БУВА Є І В ЖИТТІ… МАРГАРИТА, КОТРУ ОДНОКУРСНИКИ НАЗИВАЛИ ПРОСТО — МАРГО, БУЛА КРАСУНЕЮ. ТА ЩЕ Й ЯКОЮ! СМАГЛЯВА БРЮНЕТКА З БЛАКИТНИМИ, НАЧЕ ПРОЗОРИМИ ОЧИМА, ПОГЛЯДУ ЯКИХ НІХТО НЕ МІГ ЗАБУТИ. КОЛИ НА НИХ ПАДАЛО СОНЯЧНЕ ПРОМІННЯ, ЗДАВАЛОСЯ, ЩО ТО СВІТЯТЬ...
Усі батьки намагаються залишити дітям спадщину, але матеріальну. Про духовну чомусь не йдеться — про ту, яку в кожній сім’ї повинні плекати рік у рік і передавати наступним поколінням як найцінніший скарб. Бо не відомо, чи вгодимо ми дітям матеріальними благами. А якби заклали в їхні душі духовну спадщину, яка не знецінюється і не підвладна...
Часто людина припускається помилок, чинить непоправне, а тоді, коли вже нічого неможливо виправити, починає аналізувати скоєне. Затьмарена пристрастю і гріхом свідомість витісняє з душі все світле. Думається, що ніхто нічого не помітить, усе минеться без шкоди для будь-кого. Галина ніколи не могла жити з одним чоловіком і таємно шукала собі все нових і нових коханців....
Уявляєш, Ростику, до нашого колективу вчора приєдналася нова співробітниця! — захоплено розповідала Марина. — Бог почув мої молитви — і тепер я там не одна особа жі- ночої статі. Ця дівчина наст ільки привітна, доброзичлива. Ще не встигла адаптуватися на новому місці, а вже старалася знайти зі мною спільну мову, подружитися. Сьогодні ввечері домовилися...
Та, що не сприйняла діагноз як точку зворотного відліку. Співзасновниця громадської організації «Амазонки Тернопілля» Галина Чорна — про те, як це — пережити рак, що дала хвороба і як змінилося сприйняття світу після одужання. Про хворобу У моєму житті був нелегкий період. Я жила у стані стресу, дуже багато працювала, виснажувалась, менше уваги звертала на...
Так склалося життя Валерія, що до пенсії дожив, а не одружився. Знайомі казали, що ніколи він і не мав дівчини. Навіть у молодості. Доброзичливий, веселий, він любив поговорити на політичні теми із сусідкою, ровесницею Наталкою, котра розуміла його, як ніхто. Майже щодня приходив із мисочкою нехитрих наїдків для її пса. Прагнув бодай якесь слово почути,...
ЗА СТАТИСТИКОЮ ООН, ЩОРОКУ БЛИЗЬКО ЧОТИРЬОХ МІЛЬЙОНІВ УКРАЇНСЬКИХ ЖІНОК СТРАЖДАЮТЬ ВІД ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА, ПРОТЕ ЗА ДОПОМОГОЮ ЗВЕРТАЮТЬСЯ ТІЛЬКИ 10—15 ВІДСОТКІВ ІЗ НИХ. ЗА ДАНИМИ ІНСТИТУТУ СОЦІОЛОГ ІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ НАН УКРАЇНИ, В НАШІЙ ДЕРЖАВІ ПОТЕРПАЮТЬ ВІД НАСИЛЛЯ В СІМ’ЯХ 68 ВІДСОТКІВ ЖІНОК. ВНАСЛІДОК ЦЬОГО ЩОРОКУ ГИНЕ ПРИБЛИЗНО 600 ДРУЖИН, МАТЕРІВ, СЕСТЕР, ДОЧОК… Б’є? За грати! За...
