Борщів’янка Наталія Галич із дитинства мріяла стати вчителькою. Пригадує, у дитячому садочку навчала читати однолітків. Через роки справді стала освітянкою, мудрою наставницею, котру з теплотою згадують колишні учні Борщівської школи, а тепер гімназії ім. Романа Андріяшика.
Мені було шістнадцять років, коли зустріла свого майбутнього чоловіка. Він старший від мене на сім років, уже працював, а я навчалася в училищі. У сімнадцять я вийшла заміж. Жили ми в Тернополі, винаймали кімнату.
ДВІЧІ В ОДНУ РІЧКУ НЕ ВВІЙДЕШ. ТАК СПІВАЄТЬСЯ У ВІ- ДОМІЙ ПІСНІ. ТАК ЧАСТО БУВА Є І В ЖИТТІ… МАРГАРИТА, КОТРУ ОДНОКУРСНИКИ НАЗИВАЛИ ПРОСТО — МАРГО, БУЛА КРАСУНЕЮ. ТА ЩЕ Й ЯКОЮ! СМАГЛЯВА БРЮНЕТКА З БЛАКИТНИМИ, НАЧЕ ПРОЗОРИМИ ОЧИМА, ПОГЛЯДУ ЯКИХ НІХТО НЕ МІГ ЗАБУТИ. КОЛИ НА НИХ ПАДАЛО СОНЯЧНЕ ПРОМІННЯ, ЗДАВАЛОСЯ, ЩО ТО СВІТЯТЬ...
Часто людина припускається помилок, чинить непоправне, а тоді, коли вже нічого неможливо виправити, починає аналізувати скоєне. Затьмарена пристрастю і гріхом свідомість витісняє з душі все світле. Думається, що ніхто нічого не помітить, усе минеться без шкоди для будь-кого. Галина ніколи не могла жити з одним чоловіком і таємно шукала собі все нових і нових коханців....
Так склалося життя Валерія, що до пенсії дожив, а не одружився. Знайомі казали, що ніколи він і не мав дівчини. Навіть у молодості. Доброзичливий, веселий, він любив поговорити на політичні теми із сусідкою, ровесницею Наталкою, котра розуміла його, як ніхто. Майже щодня приходив із мисочкою нехитрих наїдків для її пса. Прагнув бодай якесь слово почути,...
НЕЩОДАВНО АНІ ВИПОВНИЛОСЯ ШІСТЬ РОКІВ. УВЕСЬ ЦЕЙ ЧАС ВОНА ЖИЛА З БАТЬКАМИ-П’ЯНИЦЯМИ. ЧАСТО ВДОМА НЕ БУЛО ЩО ЇСТИ, В КВАРТИРІ ЗАВЖДИ ВІЯЛО ХОЛОДОМ І ЗАЗВИЧАЙ ПОГАНО ПАХЛО. Щоб якось вижити, Аня змушена була годинами стояти біля великих магазинів і просити. Наближалося Різдво. Одного зимового холодного вечора Аня намалювала малюнок. На невеликому аркуші зобразила ангелика, який,...
У Нелі — другий шлюб. Щасливий. Троє дітей. Старший син уже студент, двоє — школярі. Богдан — турботливий чоловік і відповідальний батько. В їхньому домі ніколи не буває скандалів. Навіть якщо між подружжям виникають якісь суперечки, то чоловік і дружина з’ясовують стосунки тихо й так, щоби діти не чули. І жодного разу, за словами Нелі,...
Осінні дні додавали нам, учням післявоєнного часу, гарного настрою. Дорогою до школи ми збирали й роздивлялися жовтогаряче листя, а найкрасивіше складали в гербарії. Чого тільки не було в них! І духмяні квіти, що буяли різнобарв’ям на наших скелях та квітниках улітку, і листочки різних дерев. Коли в жовтні Медобори одягалися в жовті й багряні барви,...
КОЛИ ВТОМЛЕНЕ ЛІТНЄ СОНЦЕ ОПУСКАЛОСЯ СПОЧИВАТИ ЗА ГУСТИМ ОЧЕРЕТОМ СТАВКА І СТИШУВАВСЯ ГАМІР НА ПОДВ ІР’ЯХ ОСЕЛЬ, ВОНИ ДОМОВЛЯЛИСЯ ЗНОВУ ЗУСТРІТИСЯ, ПРИХИЛИТИСЯ ОДНЕ ДО ОДНОГО, ПОШЕПКИ МОВИТИ ЛАСКАВІ, ХВИЛЮЮЧІ СЛОВА. Уже пів року Максим із Мотрею приходили до одинокої старої верби, яка притулилась на кінчику берега річки, нахиливши свої ще пишні віти до води. Вона...
ЯРИНА З ІГОРЕМ ОДРУЖИЛИСЯ, КОЛИ ОБОМ БУЛО ПО ДВАДЦЯТЬ. ДО ВЕСІЛЛЯ ЗУСТР ІЧАЛИСЯ ЛИШЕ КІЛЬКА МІ- СЯЦІВ, АЛЕ ЯРКА БУЛА ВПЕВНЕНА — ЦЕ ЇЇ ДОЛЯ. Без Ігоря світ їй був немилим. Не могла їсти, спати та вчитися. Хотілося тільки дивитися в темні очі коханого, слухати його дихання і завмирати від лоскітливого відчуття щастя в серці....
