ПЕРШИЙ РОБОЧИЙ ДЕНЬ СВІТЛАНИ В ЛІКАРНІ ЧУЖОГО МІСТА РОЗПОЧАВСЯ З НАСТАНОВИ ЗАВІДУВАЧКИ ВІДДІЛЕННЯ ЛІ- ДІЇ АРСЕНІВНИ: — ГОЛОВНЕ — ЗАРЕКОМЕНДУЙТЕ СЕБЕ ДОБРИМ ФАХІВЦЕМ, ПРОЯВЛЯЙТЕ ЗАЦІКАВЛЕНІСТЬ, БУДЬТЕ ВІДПОВІДАЛЬНОЮ. І ЗА БУДЬ-ЯКИХ ОБСТАВИН ЗАЛИШАЙТЕСЯ ГУМАННОЮ, ВВІЧЛИВОЮ З ПАЦІЄНТАМИ. Світлана кивала головою на знак згоди. Але раптом до кабінету ввійшов юнак із великим пакунком: — Доброго здоров’ячка, Лідіє...
Сім’я Лавриненків чекала у вітальні на обід. Ганна Мар’янівна розглядала журнали з брендовим одягом — вибирала собі наряд на двадцять п’яту річницю весілля. Степан Дмитрович упорядковував якісь документи, час від часу телефонуючи колегам. А Павло, як завше, занурився у віртуальний світ, ігноруючи будь-які звертання батьків і час від часу посміхаючись до телефону. Кухарка Надія Семенівна...
МАР’ЯН БУВ ВОЛОЦЮГОЮ. ВІН НЕ МІГ ВЕСТИ НОРМАЛЬНИЙ СПОС ІБ ЖИТТЯ, ПІКЛУВАТИСЯ ПРО СІМ’Ю, ДИТИНУ, РОЗВ’ЯЗУВАТИ РІЗНІ ПОБУТОВІ ПРОБЛЕМИ, ЯК ЦЕ РОБЛЯТЬ ОДРУЖЕНІ ЧОЛОВ ІКИ. ЙОГО ПОСТІЙНО ТЯГНУЛО В МАНДРИ. ПОДОБАЛОСЯ ВОЛОЧИТИСЯ. ЖОДНИХ ТОБІ ОБОВ’ЯЗКІВ, КЛОПОТІВ — АБИ ПРОЖИТИ ДЕНЬ ДО ВЕЧОРА. То й не витримала цього всього дружина — подала заяву на розлучення. Сама...
ГЕНЕРАЛЬНИЙ ДИРЕКТОР ПАВЛО ІВАНОВИЧ ПІДВІВ ГОЛОВУ ВІД КОЛОНОК ЦИФР, ЗА ЗВИЧКОЮ РОЗГЛАДИВ КІНЧИКАМИ ПАЛЬЦІВ ГУСТІ БРОВИ ТА ЗАДОВОЛЕНО ВІДКИНУВСЯ НА СПИНКУ КРІСЛА. ЗАДИВИВСЯ У ВІКНО: СЕРЕД ЗЕЛЕНІ ДЕРЕВ СВІЧАДАМИ ВІКОН ВИБЛИСКУВАЛИ БУДИНКИ НЕВЕЛИКОГО МІСТА, ЯКОГО НЕМАЄ І ЩЕ ДОВГО НЕ БУДЕ НА ЖОДНІЙ ГЕОГРАФ ІЧНІЙ КАРТІ. ЩО ВДІЄШ? ПОКИ Є У СВІТІ СИЛИ, ЩО БРЯЗКАЮТЬ...
ДРУГОЮ ПІСЛЯ ГАЛІ БОДНАР (ПУБЛІКАЦІЯ В «КАЛИНІ» ЗА 22 ТРАВНЯ) ЗАПАМ’ЯТАЛАСЯ МЕНІ ГАНЯ ТУХЛІНОВИЧ, 1946 РОКУ НАРОДЖЕННЯ. МЕШКАЛА ВОНА НЕДАЛЕКО ВІД МЕНЕ В НЕВЕЛИЧКІЙ ХАТИНІ З МАМОЮ ТЕТЯНОЮ, БАБУСЕЮ І БРАТИКОМ ВАСИЛЬКОМ. КОЛИ, ОСОБЛИВО ОСІ- ННЬОЇ ПОРИ, ВУЛИЧКА БІЛЯ МОГО ПОДВІР’Я СТАВАЛА НАДТО ЗАБОЛОЧЕНОЮ, ТО Я ЙШОВ СТЕЖКОЮ ПОПІД ВЕРБИ НА ГОСТИНЕЦЬ, ЩО МАВ ТВЕРДЕ...
НА ЦЬОМУ ПОДВІР’Ї ЗАВЖДИ БУЛО ТИХО. ВОНО ПОВНИЛОСЯ ВЕСЕЛИМ ГАМОРОМ ЛИШЕ ТОДІ, ЯК ПРИ- ЇЖДЖАЛИ ДІТИ З ОНУКАМИ, А ПОТІМ — ОНУКИ З ПРАВНУКАМИ. ТОДІ ВЕСЕЛІШЕ ГАВКАВ БРОВКО, КУДАХКАЛИ КУРИ, ЯКИХ ДІТИ В ПОШУКАХ ЯЄЦЬ ЗГАНЯЛИ З ГНІЗД. А ВІДТАК ЛУНАВ НЕЗАДОВОЛЕНИЙ ГОЛОС БАБУСІ ЧИ ДІДУСЯ… …Іван із Марією звели колись цей дім, щоби жити...
Майже півстоліття він учителював у рідному Старому Олексинці на Кременеччині. Це було ще тоді, коли навчальний рік завжди завершувався 25 травня. А цьогорічного 25 травня завершився земний шлях Учителя. На 76-му році обірвалося життя Григорія Омеляновича ШЕГЕРИ — відмінника освіти України, краєзнавця, художника, члена Національних спілок журналістів і письменників України, почесного мисливця України, капітана ракетних...
У рейсовому автобусі, що прямував з обласного центру в районний, поруч сиділи дві жінки і жваво розмовляли. То були селянки, які поверталися додому з більшого міста, де вдало продали молоко і сир. Молочну продукцію збувало багато людей: часто це був основний, а іноді і єдиний дохід для селян, які втратили місця роботи після розформування колективних...
СОФІЇ МИХАЙЛІВНІ БОБУЛЯК ІЗ ЛЬВІВЩИНИ — 76. ПОПРИ ВСІ НЕГАРАЗДИ, ЯКІ ВИПАЛИ НА ЇЇ ДОЛЮ, ЖІНКА КАЖЕ, ЩО ЩАСЛИВА, ДЯКУ Є БОГУ ЗА КОЖЕН ДЕНЬ І ПРОСИТЬ, ЩОБ ІЩЕ ТРОХИ ПОТРИМАВ ЇЇ НА ЦЬОМУ СВІТІ, АБИ ВОНА МОГЛА ЩЕ ПОТІШИТИСЯ ДІТЬМИ, ВНУКАМИ ТА ПРАВНУКАМИ. Будуть віра, надія та любов! — Дивлюся на нинішню молодь —...
Вона, як завжди, поверталася з роботи додому, коли її окликнув незнайомий чоловік. Кілька секунд Оксана вдивлялася в уже немолоде обличчя перехожого, перш ніж вловила у ньому знайомі, колись такі рідні риси колишнього чоловіка.
