Тисячі щасливих та закоханих молодят, міцно тримаючись за руки, упродовж багатьох років виходили з приміщення тернопільського «Палацу щастя». Безліч світлин зберігається в архівах подружніх пар на фоні Тернопільського міськрайонного відділу ДРАЦСу, що розташований на майдані Волі, 2 — у самому центрі міста з 1963 року. Але «Палац щастя» в серці Тернополя незабаром залишиться тільки на […]
Питання в заголовку стосується нововведень у Законі України «Про відходи». Згідно з ним, з 1 січня 2018 року діє заборона на захоронення невідсортованого сміття, українці зобов’язані роздільно збирати харчові відходи і вторинну сировину. Із набрання чинності закону минуло майже чотири місяці, але сміття так і залишається невідсортованим. То в чому ж річ?
«Що є держава без правосуддя? Шайка розбійників, і тільки» (блаженний Августин Аврелій, видатний християнський теолог).
На Тернопільщині створено 40 об’єднаних територіальних громад. ОТГ області свого часу підписали меморандуми про передачу земель за межами населених пунктів, а це 39 тисяч гектарів — з головним управлінням Держгеокадастру в області.
Комендатура Попасної Тернопільського зонального відділу військової служби правопорядку отримала до Великодня подарунок — автомобіль Opel Frontera. Його пригнали з Польщі, поремонтували і перефарбували семінаристи Тернопільської вищої духовної семінарії імені Патріарха Йосифа Сліпого.
Цими днями на факультеті філології та журналістики Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка студенти і викладачі зустрілися із засновником сайту PenAll Максимом Романюком і головним його редактором Святославом Костюком.
В обласному центрі представили проект «Вихідні у Тернополі».
Щонайменше двічі на рік наша газета подає прогноз погоди від народного синоптика з Мильного на Зборівщині Івана Луцика. Не знаю, як ви, а я до його «передбачень» прислухаюся. Пан Іван упродовж десятиліть ретельно стежить за природою, добре знає, які ймовірні наслідки тих чи інших процесів. Та й з прогнозами, скажемо відверто, дуже часто вціляє в […]
Шановна редакціє, не можу не висловити обурення з приводу поїздки автобусом «Почаїв—Чернівці».
У повоєнні роки минулого століття «михальди» (так у народі називали книжки з пророцтвами) на наших теренах люди берегли, мов зіницю ока. Якщо звернути увагу на пієтет у розповідях старожилів, здається, що ці книжки були своєрідною підпільною літературою, змістом якої ділилися тільки з перевіреними людьми.
