Непотрібна
ЯКБИ ЦІЄЇ МИТІ В ЖЕНІ ЗАПИТАЛИ, ЧОГО ЇЙ НЕ ВИСТАЧАЄ ДЛЯ ПОВНОГО ЩАСТЯ, ВОНА, НЕ ВАГАЮЧИСЬ, ВІДПОВІЛА Б, ЩО НЕМАЄ В СВІТІ ЩАСЛИВІШОЇ ВІД НЕЇ. ХОЧА СТРАЖДАНЬ І ПОНЕВІРЯНЬ, ЯКИХ ЇЙ ДОВЕЛОСЯ ЗАЗНАТИ СВОГО ЧАСУ, ВИСТАЧИЛО Б НА КІЛЬКА ДОЛЬ…
Категорія: Жіночі історії
«Не хочу бути сиротою»
«БАБУСЮ, МИЛА МОЯ, РІДНЕНЬКА, — НЕВТІШНО ПЛАКАЛО БІЛЯВЕ ДІВЧАТКО. — СКАЖИ ДИРЕКТОРОВІ, ЩО Я НЕ ХОЧУ БУТИ СИРОТОЮ. Я НЕ СИРОТА. В МЕНЕ Є ТИ, ДІДУСЬ…» ДІВЧИНКА МІЦНО ПРИГОРНУЛАСЯ ДО БАБУСІ, А ТА ЛАГІДНО ГОЛУБИЛА ВНУЧКУ.
Хрестик і сердечко
Марина не спала. Подушка була мокрою від сліз, а горло саднило від ледь стримуваних ридань. Жінка вперше в житті не хотіла, щоб наставав ранок. Марина ненавиділа прийдешній день, який забере на війну її сина.
«Благатиму в неї прощення…»
— Ви не знаєте часом цієї жінки? Її звати Люся, дівоче прізвище Самійленко, — незнайомка з надією зазирала в очі молодим матусям, що наглядали за малюками в пісочниці, демонструючи старе, ще чорно-біле фото. — Ми з нею разом навчалися, вже багато років не бачились. Але хтось із одногрупників мені сказав, що Люся мешкає на цій […]
Переселенка
Настя — переселенка. Але не з Донеччини і не з Луганщини. Її переселили ще в 1940-х роках із території, що на той час належала Польщі. Настиним рідним і не снилося, що доведеться залишати отчу землю і приживатися в чужому краї, в чужій хаті. А в рідному селі на цвинтарі залишилися спочивати їхні предки, могили яких […]
Заступила доньку від… добра
ЯКЩО НІЧ ВІДБИРАЄ СОН — ЦЕ ДЛЯ МЕНЕ ЗА ЩАСТЯ. ТОДІ Я ДУМКАМИ МАНДРУЮ КОЖНОЮ ВУЛИЦЕЮ СВОГО СЕЛА, ЗАХОДЖУ В КОЖНУ ОСЕЛЮ — І В УЯВІ ПОСТАЮТЬ ПЕРЕДІ МНОЮ ОДНОСЕЛЬЦІ, СЕРЕД ЯКИХ ВИРОСЛА Й ЖИВУ.
День зради
Для когось 14 лютого — Свято закоханих. Кілька років поспіль і я вважала його таким. Але відтепер для мене цей день назавжди залишиться днем зради…
Юзькова мантелепа
Іринка була зовсім маленькою, коли в автокатастрофі загинули її батьки. Дівчинка залишилася круглою сиротою, проте ніхто з великої батькової та інтелігентної маминої родини не виявив бажання взяти дитину до себе. І коли вже мова зайшла про те, щоби віддати Іринку в дитячий будинок, троюрідна сестра покійного батька тітка Стефа, у якої, до слова, було своїх […]
Переплутала номер — знайшла кохання
Трапилося це в 2007 році. Тоді я була студенткою і мешкала в одногрупниці на квартирі. Якось, прийшовши ввечері з пар, взялася переглядати номери в мобільному. І раптом у мене виникла одна авантюрна ідея: переставити цифри в якомусь номері й зателефонувати за ним. Так і зробила, проте мені ніхто не відповів.
Просто Марія, або Хресна дорога української матері
У нашому місті на маленькій вуличці без назви жила проста жінка Марія із сім’єю. Про такі сім’ї народ склав пісню: «А в нашого Омелечка невеличка сімеєчка: тільки він та вона, та старий та стара, та дві дівки косаті, та п’ять хлопців вусатих». Тісно їм було. Влітку спали в стодолі, поки влада не наказала розібрати її, […]
