ЯРОСЛАВА ВЕРБIЦЬКА — НАЙСТАРША ЖИТЕЛЬКА СЕЛА РИДОДУБІВ, ЩО НА ЧОРТКІВЩИНІ. 23 СЕРПНЯ ЇЙ ВИПОВНИТЬСЯ 99 РОКІВ! ТА НАЙБIЛЬШЕ Я ПИШАЮСЯ ТИМ, ЩО ВОНА — МОЯ БАБУСЕНЬКА. Бабуся пережила складні часи в історичному й особистому вимірах. Це єдина людина, перед котрою мені реально соромно, якщо не відповідаю її суворим вимогам. Люблю бабусю безмежно і вдячна їй...
ЯКБИ МЕНЕ В ДИТИНСТВІ ЗАПИТАЛИ, ЯКА ДОРОГА НАЙДОВША, Я ВІДПОВІЛА Б, ЩО ВІД НАШОГО ДОМУ ДО ШКОЛИ. ТОД І ЩЕ НЕ ЗНАЛА, ЩО БУВАЮТЬ ДОВШІ ДОРОГИ, БО НА ГЕОГРАФ ІЧНІЙ КАРТІ Й ДОРОГИ, І ЛІ- СИ, І ГОРИ, Й РІКИ, І ВЕЛИКІ МІСТА БУЛИ МАЛЕНЬКИМИ ПОЗНАЧКАМИ. А МОЯ ДОРОГА ДО ШКОЛИ З ОДНОГО КУТКА СЕЛА...
«Рученьки терпнуть, злипаються віченьки… Боже, чи довго тягти? З раннього ранку до пізньої ніченьки Голкою денно верти». Ці слова з вірша Павла Грабовського збуджують у наших серцях жаль до швачок-трудівниць. Пригадую, як на уроці української літератури колись одна з моїх учениць плакала, декламуючи: «Кров висисає оте остогиджене, Прокляте нишком шиття…» Такий сум охопив дівчинку, що...
У ВЕЧІРНІЙ ЧАС, КОЛИ ТУГА ЗАХМАРЮЄ ДУШУ, ГАЛИНА ЛИНЕ ПОГЛЯДОМ ДО СУЗІР’Я ВЕЛИКОЇ ВЕДМЕДИЦІ. ЗОРІ НЕ ПАДАЮТЬ, АЛЕ ДІВЧИНА ПРОСИТЬ ЇХ ПОСПРИЯТИ, ЩОБИ ЗНОВУ ПОВЕРНУВСЯ ДО НЕЇ ГЕОЛОГ, ЯКИЙ ЗАЛИШИВ У ЇЇ СЕРЦІ ЗОЛОТИЙ ЗЛИТОК ЛЮБОВІ. З ЮНИХ ЛІТ дівчина кохалась у книжках про подорожі, мандрівників, острови, материки, відкривала для себе їх загадковий світ. Галину...
ПОЛІНА СУМОВИТО ДИВИЛАСЯ КРІЗЬ ШИБКУ НА ВУЛИЦЮ І ДУМАЛА ПРО СКОРОМИНУЧІСТЬ ЖИТТЯ. ПО ЗМАРНІЛОМУ ОБЛИЧЧІ КОТИЛИСЯ СЛЬОЗИ БОЛЮ, РОЗЧАРУВАННЯ. СЛУХАЛА, ЯК ГЛУХО ВДАРЯЛИСЯ ОБ СКЛО ДОЩОВІ КРАПЛІ, ЗМИВАЮЧИ ПИЛЮКУ. А ЖІНЦІ ХОТІ- ЛОСЯ, АБИ ЦЕЙ ДОЩ ЗМИВ ІЗ ЇЇ СЕРЦЯ ТЯГАР ГРІХА, ЯКИЙ ВЧИНИЛА В МОЛОДОСТІ… Поліна була одиначкою в заможних як на ті часи...
ГАЛИНА З ІРИНОЮ, НА ВІДМІНУ ВІД СВОЇХ ОДНОГРУПНИЦЬ, НІ- КОЛИ НЕ ЖУРИЛИСЯ, КУДИ ЗАНЕСЕ ЇХ ДОЛЯ ПІСЛЯ ЗАКІНЧЕННЯ УНІВЕРСИТЕТУ. ЗНАЛИ, ЩО ЗА СКЕРУВАННЯМИ ПРАЦЮВАТИ НЕ ПОЇДУТЬ, ЯКЩО НЕ ЗАХОЧУТЬ. А БАТЬКО — ВПЛИВОВИЙ ГОЛОВА КОЛГОСПУ — ПОДБАЄ, ЩОБ У НИХ УСЕ СКЛАЛОСЯ ЯКНАЙКРАЩЕ. Галя влаштувалася на роботу до школи сусіднього села. Годин для філолога там...
СЬОГОДНІ РОЗПОВІМ ПРО МАРІЙКУ КОРНАК. МЕШКАЛА ВОНА У ПАЛАШІВСЬКОМУ КІНЦІ СЕЛА, В НЕВЕЛИЧКІЙ ХАТИНІ ВКУПІ З МАМОЮ, БАТЬКОМ І БРАТИКОМ, МОЛОДШИМ НА ВІСІМ РОКІВ. ВОНА Ж НАРОДИЛАСЯ В ЧЕРВНІ 1951-ГО. За їхньою хатою протікав невеличкий струмок, що брав початок у болотистій долині поблизу села Криволука. Вздовж струмка аж до його впадання в Джуринку росли старі...
Церква забороняє нам вірити в сни. Священники кажуть, що деякі сновидіння бувають від Бога, але трапляються і від лукавого. Втім, погодьтеся, інколи як насниться якийсь сон — віщий або до болю символічний, то потім аж мурахи шкірою пробігають. Про сновидіння тернополянки Світлани Гуменної можна писати книжку. Багато з них — дуже цікаві, глибок і та...
ТОГО РАНКУ ГАЛЯ ПОВЕРНУЛАСЯ ІЗ СЕЛА НЕ В ОБІДНЮ ПОРУ, ЯК ЗАЗВИЧАЙ, А ВРАНЦІ — СУСІД ЇХАВ НА АВТОРИНОК І ЇЇ ПІДВІЗ. УДОМА НА ЖІНКУ ЧЕКАВ СЮРПРИЗ: СИН ДОДИВЛЯВСЯ СНИ В ОБІЙМАХ ЯКОЇСЬ ДІВЧИНИ. І НЕВІДОМО, КОМУ ТІЄЇ МИТІ БУЛО БІЛЬШЕ НЕЗРУЧНО: МОЛОДИМ ЛЮДЯМ ЧИ ЇЙ, ГАЛИНІ. — Мам, ти… той… Ну, ти ж розумієш,...
Останнім часом ми особливо стали довіряти східному календарю. І з настанням так званого «свого» року чекаємо від нього чогось особливо доброго дня нас. Їй, працьовитій, енергійній, життєрадісній жінці, торік виповнилося сорок вісім. Тож від року Собаки теж сподівалася якихось приємних подій. Але, на жаль, цей вірний друг людини може бути не тільки лагідною твариною —...
