ОСЬ УЖЕ ПІВВІКУ ЦЕРКВА СВ. МИКОЛАЯ З НАШОГО СЕЛА Є ОКРАСОЮ ПОДІЛЬСЬКОЇ ЕКСПОЗИЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО МУЗЕЮ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ ТА ПОБУТУ УКРАЇНИ В КИЄВІ. САМЕ ТАМ, У СЕЛИЩІ ПИРОГОВІ, ВІДСВЯТКУВАЛА НАША СВЯТИНЯ 200-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ, НА ЯКИЙ БУЛИ ЗАПРОШЕНІ І МОЇ ОДНОСЕЛЬЧАНИ.
Про початкову історію храму відомо небагато: споруджений у 1817 році, зводив його на кошти громади місцевий майстер Михайло Боднар, який вивів стіни, а завершив усе будівничий із села Саджівки. 56 років прослужив у церкві отець Теодор Пиндус. За його записами, парафіян тоді було 1000, тому й виникла потреба будувати нову, більшу церкву.
І коли у 1956 році нова кам’яна церква прийняла своїх парафіян, старенька залишилася на подвір’ї. Її не оновлювали і не руйнували. У 1972 році працівники музею зустрілись із громадою села і попросили дозволу забрати стару церкву. Селяни не дуже хотіли віддавати свою святиню музею, бо не вірили, що про неї дбатимуть, побоювались, що її просто знищать. Лише після тривалих переговорів вирішили віддати. З усіма почестями проводжали люди свою улюблену святиню до столиці. Члени церковного комітету неодноразово їздили у Пирогів і стежили за роботою майстрів. І як же зраділи ми, коли в одній з газет побачили світлину із підписом Національного музею народної архітектури та побуту України у Києві: «Церква Св. Миколая із с. Зелене Гусятинського району».
А цьогоріч за сприяння директора ТДВ «Медобори» Валерія Володимировича Сосновського була організована поїздка на святкування ювілею церкви. Ініціатори поїздки сільський голова Ольга Миколаївна Гембарівська та Марія Петрівна Добривода потурбувались про усі зручності для нас. Регент церкви Петро Миколайович Добривода провів молитву, щоб щасливою і легкою була дорога.
Літній ранок зустрів моїх односельців незабутнім краєвидом місцевості, де розміщений музей. Було відчуття, що ми не далеко від рідного дому, а тут наш дім, наша святиня радо вітає усіх, запрошуючи на молитву. Щиро зустрів нас о. Андрій Власенко. Із словами вдячності йому та усім працівникам музею звернулась Ольга Гембарівська:
Помолімось разом у цей святковий час
У цій святині за кожного з нас,
За село наше рідне, за кожну родину,
Помолімось щиро за всю Україну.
Вручивши найцінніший хліборобський дар — святий хліб, низько вклонилась від усього села людям, що бережуть нашу святиню. Оксана Грошова в дарунок піднесла вишиту бісером ікону Святого Миколая, а Ольга Антонів подарувала вишитий рушник. Привезли дарунки і з церкви Зеленого. Після урочин о. Андрій відправив молебень до Святого Миколая. Мали ми змогу торкнутися устами Святого Євангелія, де дивом оновився оклад. Цікаву екскурсію провела для нас працівник музею Н. Зозуля. Переповнені почуттями, які важко навіть описати, збиралися додому. Благословив нас у дорогу о. Андрій, щасливої дороги бажали і працівники музею. Кожен з нас ще і ще раз щиро вдячний Валерію Сосновському, всім, хто допомагав організувати цю поїздку. Хай наша молитва, привезена зі старенької церкви, зійде на усіх односельців Божою благодаттю на довгі роки.
Ганна НІЗДРОПА,
жителька с. Зеленого Гусятинського району.
Фото авторки