УЖЕ ПІВТОРА МІСЯЦЯ ПЕРШОКЛАСНИКИ П’ЯТИ ШКІЛ ОБЛАСТІ НАВЧАЮТЬСЯ ЗА НЕТРАДИЦІЙНОЮ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ СИСТЕМОЮ. В РАМКАХ ОСВІТНЬОЇ РЕФОРМИ В УКРАЇНІ ЗАПРОВАДИЛИ ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ, ЩО ПЕРЕДБАЧАЄ НАВЧАННЯ ЗА НОВИМ ДЕРЖАВНИМ СТАНДАРТОМ ПОЧАТКОВОЇ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ. В ЕКСПЕРИМЕНТІ БЕРУТЬ УЧАСТЬ СТО ШКІЛ УКРАЇНИ, ВІДПОВІДНО ПО ЧОТИРИ ШКОЛИ В КОЖНІЙ ОБЛАСТІ. НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ ПО-НОВОМУ НАВЧАЮТЬСЯ КОЗІВСЬКА ЗОШ І—ІІІ СТУПЕНІВ №1, ЧОРТКІВСЬКА ЗОШ І—ІІІ СТУПЕНІВ №7, ПІДВОЛОЧИСЬКА ЗОШ І—ІІІ СТУПЕНІВ, ЗБАРАЗЬКА ЗОШ І—ІІІ СТУПЕНІВ №1 І НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ УЧАСТЬ У ПРОЕКТІ БЕРЕ ШУМСЬКА ЗОШ І—ІІІ СТУПЕНІВ №1.
ЩО САМЕ ПЕРЕДБАЧАЄ нова початкова школа, нам розповіли координатор пілотного проекту в Тернопільській області Лариса Богданівна Кононенко і заступник директора з науково-педагогічної, навчальної роботи та інформаційно-комунікаційних технологій Тернопільського обласного комунального інституту післядипломної педагогічної освіти Ольга Іванівна Когут.
— Пілотування, яке розпочалося з вересня цього року, полягає, передусім, у нових методиках компетентнісного навчання, — зазначила Лариса Богданівна. — Учителі мають володіти сучасними методиками, які гарантують засвоєння освітнього стандарту. Серед основних засад: повага до учня, справедливість, об’єктивність і таємність оцінювання, свобода творчої, спортивної, оздоровчої, культурної, просвітницької діяльності. У майбутньому ми хочемо мати випускника, який буде цілісною особистістю, патріотом, інноватором, людиною, що може знаходити унікальні рішення, не розгублюється, критично мислить і бере на себе відповідальність.
За словами Лариси Кононенко, тривалість початкової освіти не змінилася і становить чотири роки. З них перші два — це адаптаційно-ігровий цикл, упродовж якого учень звикає до шкільного життя. Навчання протягом цього періоду організовують ігровими методами. Навчальні завдання і час на їхнє виконання визначають з урахуванням індивідуальних особливостей школярів. Традиційні оцінки відсутні, адже найважливіше завдання вчителя — підтримувати в кожному учневі впевненість і мотивацію до пізнання. Другий цикл — основний — це 3—4-й класи навчання. Школярі почнуть вивчати основні предмети. Завдання другого циклу — сформувати в учнів почуття відповідальності і самостійність.
— Якість освіти найбільше залежить від вчителя, — стверджує Ольга Іванівна Когут. — Тому для нас важливо відійти від старих парадигм. Учитель не повинен задавати учням «зубрити» предмети, натомість має розвивати дитину і створювати атмосферу, в якій цікаво навчатися. Потрібно відірвати вчителя від дошки, а дітей — від підручника, дати їм творити і самостійно вчитися.
Щотижня вчителі пілотних класів отримують модельну програму, сконструйовану на основі потижневого планування освітнього процесу із визначенням теми тижня й очікуваних результатів за галузями. Їх вчитель реалізовує впродовж тижня. Окрім того, педагоги отримують навчально-методичні матеріали до відповідної тематики.
У ПІЛОТНИХ КЛАСАХ сформували й новий підхід до оцінювання учнів. Проект Державного стандарту початкової освіти рекомендує вчительству активно впроваджувати формувальне оцінювання, яке допомагає відстежувати особистісний розвиток дитини та хід опановування навчального досвіду.
— Тому педагогіка партнерства і система позитивного оцінювання дуже важливі, — стверджує Ольга Когут. — Тобто дитині вказують на те, що в неї добре виходить. Це вже втілюється в школах. Згідно з цією реформою, абсолютно кожна дитина є талановитою. Раніше ділили: оцей — розумний, а цей — ні. Це визначали тільки за одним типом інтелекту — науковим. А в людини може бути багато талантів, і їх треба в різний спосіб розвивати. Крім того, результати оцінювання учня — це конфіденційна інформація, яка може бути доступна лише вчителю, дитині та її батькам.
Ольга Іванівна розповіла, що перший досвід нової системи навчання засвідчив: діти та їхні батьки задоволені навчальним процесом. Зокрема, учнів захоплюють екскурсії, робота з танграмами (головоломками), у парах та групах, творчі завдання. Від початку навчального року вдало організовуються ранкові зустрічі, як результат — позитивне ставлення першокласників одне до одного, як членів однієї дружної сім’ї.
Про те, як пройшли перших шість тижнів навчання в пілотних школах та з якими проблемами зіткнулися вчителі, котрі беруть участь в освітньому експерименті, розповіли самі педагоги.
УЧИТЕЛЬКА 1-В КЛАСУ, в якому навчається 25 учнів, Козівської ЗОШ І—ІІІ ступенів №1 Світлана Іванівна Бурдаш розповідає, що методика навчання має багато змін. Окрім того, що діти навчаються за новою програмою, змінилася й атмосфера під час занять. Тепер діти не мають сусіда по парті, столи одномісні й розміщені не в ряди, а таким чином, щоб дітям було зручно працювати у групах. Клас поділений на кілька зон. Раніше йшлося про вимогу організації семи зон у класі. Але насправді вчителі вирішують це питання самостійно. У класі Світлани Іванівни є чотири зони: відпочинку, тиші, творчості та ігрова зона.
— Тепер впроваджено інтегрований курс «Я досліджую світ», який включає сім освітніх галузей: мовно-літературну, математичну, природничу, технологічну, соціальну і здоров’язбережну, громадянську, історичну. Усі заняття проводять відповідно до теми тижня, затвердженої міністерством. Цікаво, що діти вивчають усе в комплексі, вчаться застосовувати знання на практиці, — розповіла Світлана Бурдаш.
Кожен день першачків розпочинається ранковою зустріччю. Вона триває близько десяти хвилин. У цей час вчитель вітається з учнями, вони обмінюються привітаннями, роблять одне одному компліменти, дитина дня, яка обирається для кожної зустрічі, розповідає новини тощо. Ольга Іванівна стверджує, що це допомагає створити відкриту й дружну атмосферу на весь день.
— Діти не бояться контактувати з вчителем, поводять себе вільніше. Ранкові зустрічі стимулюють обмін думками, залучають дітей до спільної діяльності, формують звичку піклуватися про інших. І що чи не найважливіше — допомагають розвивати критичне мислення в дитини. Ми, вчителі, повинні навчити учнів використовувати свої знання на практиці — в цьому і є мета інтегрованого курсу. Добре й те, що вчителі тепер мають можливість планувати навчання на свій розсуд. Якщо я бачу, що якусь із тем діти не зрозуміли належним чином, то виділяю ще один урок на неї. Але проблемою у нововведеннях є те, що немає належного матеріально-технічного забезпечення. Немає достатньої кількості підручників, спеціалізованих зошитів.
У ПІДВОЛОЧИСЬКІЙ ЗАГАЛЬНО-ОСВІТНІЙ ШКОЛІ, де вчителькою першого класу працює Галина Василівна Поляниця, також звертають увагу на разючу відмінність між системами навчання.
— Раніше вважалося, що в класі має панувати дисципліна, тепер все по-іншому, — зауважує Галина Поляниця. — Діти мають більше свободи. Ми самостійно плануємо свій робочий день. Дзвоник на урок та з уроку відсутній. Немає і домашніх завдань. Якщо діти втомлюються від роботи — відпочивають. Якщо учень швидше впорався із завданням від інших, то може допомогти однокласникам або ж просто погратися в ігровій зоні чи посидіти або ж почитати в зоні відпочинку. Дехто стверджує, що це анархія, але ж ні. Ми вчимо дітей критично мислити, самостійно робити вибір, працювати в групах, і що головне — діти почуваються набагато вільніше, не нудьгують і з більшою охотою відвідують уроки.
Галина Василівна зізнається, що почати працювати за зовсім іншою системою було нелегко, оскільки 28 років вона працювала з дітьми за класичною методикою. Та, попри це, вчителька стверджує, що ця система навчання себе виправдовує. Вона подобається і дітям, і їхнім батькам.
ВПРОВАДЖЕННЯ НОВОЇ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ лягло на плечі простих вчителів. І, як виявилося, спільні проблеми об’єднали не тільки педагогів області, а й всієї України. Вчителька першого класу Чортківської ЗОШ І—ІІІ ступенів №7 Тетяна Ігорівна Матвієшин розповіла, що педагоги з різних областей України, які беруть участь в пілотному проекті, разом обговорюють ті чи інші ідеї, діляться досвідом, вивчають нові методи і прийоми роботи.
— Наша робота побудована на партнерстві. Ніхто не намагається бути кращим за іншого, адже важко в цій справі усім, — стверджує Тетяна Ігорівна. — Нам доводиться витрачати надзвичайно багато часу для підготовки до заняття. Якщо якийсь прийом для уроку ми готуємо одну-дві години, то його проведення займає всього дві-три хвилини. Оскільки ми є першими педагогами, які навчають дітей за новою системою, то нам дуже складно. Адже ще немає ніяких напрацювань. Окрім того, навіть нам, педагогам, потрібно змінити своє мислення, філософію життя. Така система навчання потребує вчителя, який буде відданий своїй роботі. Ідея нової школи перспективна, цікава й виправдана. Адже діти швидше адаптовуються до навчального процесу, розвивають комунікативні здібності. Ми не розвиваємо в них шаблонного мислення, не насаджуємо їм своїх поглядів та думок. До всіх рішень вони приходять самостійно, ми тільки допомагаємо. Нова школа більше пристосовує дитину до життя. От, наприклад, цього тижня в нас тема «Я підприємливий». У рамках такої тематики діти ознайомляться із грошима, ми організуємо для них похід у магазин, вирішуватимемо, що купити на певну суму грошей.
ШУМСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І—ІІІ ступенів №1 також виявила бажання долучитися до пілотного проекту. Вчителька першого класу цієї школи Антоніна Віталіївна Шишковська стверджує, що помітні позитивні зміни після впровадження такої системи навчання. Так цікавіше навчатися дітям і цікавіше, хоча й важче, працювати вчителям.
— Батьки спочатку хвилювалися, чи не забагато ігрових форм роботи буде під час занять. Але, побачивши позитивні результати такого навчання, тепер повністю його підтримують, — розповіла пані Антоніна.
Оцінок дітям у першому класі не ставлять. Велику увагу приділяють самооцінюванню. Тобто дитина має вчитися самостійно аналізувати й оцінювати свою роботу. Антоніна Віталіївна каже, що вчителі мають вимоги й перелік того, що повинні знати і вміти діти після вивчення матеріалу. Таким чином і моніторять результати нової системи навчання. До того ж зміст програми не змінився, зазнали змін методика подачі інформації та саме ставлення до роботи.
ПОЗИТИВНІ ВІДГУКИ щодо нової системи навчання ми почули й від вчительки першого класу Збаразької ЗОШ І—ІІІ ступенів №1 Наталії Володимирівни Флінти. Хоча педагог зазначила, що виникають проблеми з матеріально-технічним забезпеченням. Однак школі все ж виділили принтер та проектор для цього пілотного проекту.
— Дітей забезпечили зошитами, підручниками та дисками з англійської мови, — розповіла Наталія Володимирівна. — Кожен учень отримав і зошити з інтегрованого курсу «Я досліджую світ». Минулого тижня першокласники одержали й нові ілюстровані букварики формату А4.
Наталія Флінта зазначила, що за новою методикою працювати водночас цікаво й важко. Адже складно зорганізувати велику кількість дітей, а їх у класі Наталії Володимирівни — тридцять троє. До того ж вчителі не до кінця ознайомлені зі всіма нюансами нової системи навчання. Але, за словами пані Наталії, це тільки початок впровадження нової школи, тому й виникають труднощі. Надалі вчителям буде легше.
— А реформувати українську школу необхідно, — продовжує Наталія Володимирівна. — Оскільки сьогодні програми перевантажені, дітям подають багато зайвої інформації. Система освіти, яка функціонує, пережила себе.
У вир нової освіти вже наступного року потраплять усі перші класи України, а це близько півмільйона першачків. А поки педагоги з п’яти шкіл області виховують нове покоління критично мислячих людей, вчителі з решти освітніх закладів Тернопільщини, а це 908 осіб, уже готуються перейняти досвід у першопрохідців нової української школи.
На фото авторки: так проходять уроки в Козівській ЗОШ І—ІІІ ступенів №1.