Вільне життя

ЯКИМ СТАНЕ ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ЗАМОК

УЧЕНІ ОЗВУЧИЛИ ПІДСУМКИ КОМПЛЕКСНИХ АРХЕОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ПРИЗАМКОВОЇ ТЕРИТОРІЇ В ТЕРНОПОЛІ Й ПРЕДСТАВИЛИ ПРОЕКТ ЇЇ ІМОВІРНОЇ РЕКОНСТРУКЦІЇ.

За словами керівника ДП «Подільська археологія» Богдана Строценя, завдяки масштабним і плановим архітектурним, історичним та археологічним дослідженням Тернопіль в Україні лідирує. Науковці знайшли те, що шукали, підтвердили помилковість дати заснування міста й натрапили на кілька загадок.

Першою знахідкою недавніх розкопок стала оборонна замкова стіна завтовшки три метри. На «Єлисейських полях» вдалося розкопати південно-західний кут замкових укріплень. Біля пішохідного переходу через вулицю Замкову, біля альтанки, де нині парковка транспорту, — залишки стіни XIX століття. Ці знахідки дали змогу приблизно уявити, яким був замок у XVII столітті. Адже в різні періоди він мав різні укріплення і розміри.

Серед знайдених артефактів — фрагмент люльки, пляшка з-під віденського вина, флакони з-під французьких парфумів, гудзик від американської військової шинелі, перстень XVII століття, на якому зберігся малюнок, посуд різних періодів, гільзи від патронів тощо. Серед сенсаційних знахідок-загадок — кераміка трипільської культури, якій майже шість тисяч років. І знайшли її не під вимосткою XIX століття, а над нею. Богдан Строцень припускає, що ця кераміка могла бути згорнута з пагорба під час будівництва готелю «Тернопіль» або її могли завезти з інших місць, коли будували тераси — «Єлисейські поля».

 Другу загадку загадав археологам черняхівський культурний шар, якого на місці розкопок не мало бути. Але це свідчення про те, що вже в третьому-четвертому столітті тут жили люди. Версія про давнє селище сумнівна, бо тоді поселення розташовувалися не на пагорбах, а в долинах річок. Можливо, тут була давня фортеця, але на сьогодні нам відомо тільки про три фортеці черняхівської культури, одна з яких на Черкащині й дві на Миколаївщині. Науковці ще розглядають версії могильника або фортеці й могильника. До речі, під час розкопок Богдан Строцень знайшов подарунок від «чорних» археологів — дві фібули періоду черняхівської культури, які вже були помиті.

Третя загадка має дати відповідь на запитання, чиєю була фортеця — германською чи слов’янською. Адже умовний кордон між германцями і місцевими слов’янами пролягав по Серету. На лівому березі мешкали германці, на правому — слов’яни.

Тепер відомі зовнішні межі укріплень замку, крім північно-західного кута. Історичні матеріали відображають переважно XIX століття, коли замок уже втратив оборонне значення і був перебудований на житлове приміщення. З давніших документальних джерел найповніше — карта Фрідріха фон Міга.

Отже, науковцям іще треба досліджувати замкове подвір’я, аби встановити, коли були збудовані і який вигляд мали стіни, замкові укріплення, сам замок на різних етапах; його внутрішні будівлі. Проте архітектор Юрій Вербовецький уже представив проект реконструкції, благоустрою і відтворення оборонних споруд замку.

— Нашою метою було виявлення залишків стін фундаментів, оборонних споруд, втрачених об’єктів, з яких складався колись оборонний комплекс замку, — сказав Юрій Володимирович, — і на основі виявлених об’єктів, артефактів, залишків стін, веж, мурів зробити нову туристичну, історичну родзинку Тернополя. Аби замок справляв враження оборонної споруди.

Згідно з проектом доведеться поглибити призамкову територію до поверхні XVI-XVII століття, а це подекуди до чотирьох метрів. Деякі мури відновлять, залишки віднайдених — заекспонують. Фонтан «Сльози Гронського» планують залишити. Над ними прокладуть місток, що слугуватиме оглядовим майданчиком, а під ними — тунель, аби відкрити віднайдену стіну, артилерійські бійниці й продемонструвати реальну висоту замку. Із палацу знімуть штукатурку, відновлять вікна такими, якими вони були в XVII столітті, дах перекриють черепицею, а на ризалітах, що нині не сприймаються як оборонні вежі, піднімуть дахи.

Гроші на реконструкцію за словами заступника міського голови Тернополя Леоніда Бицюри, залучатимуть із грантових джерел і з бюджету.

Поки влада думає, де взяти гроші, науковці зайняті дослідженням розкопаних артефактів та об’єктів і просять сприяння і розуміння в керівництва спортивної школи, що міститься в замку. Звертаються також до працівників управління житлово-комунального господарства міста, аби ті інформували їх про випадково знайдені давні об’єкти. Адже недавно екскаватором знищили виявлене на вулиці Танцорова підземне приміщення. І хоча воно належало до періоду заснування міста, його зруйнували, розрівняли і зробили там благоустрій.

Такі вчинки не личать місту, що віднедавна диктує в Україні моду в сфері віднайдення і відновлення історичних об’єктів. Та в якому навесні відбудеться Міжнародна археологічна конференція «Реставрація і реконструкція в археології».

На фото: візуалізація проекту реконструкції Тернопільського замку і території навколо нього, розроблена архітектором Юрієм Вербовецьким

 

Loading...

Про автора

Лілія Костишин

46001
м.Тернопіль
вул.Гетьмана Сагайдачного,9,
+38 0352 235 461
Email: webmaster@vilne.org.ua

Підписка на новини