Комірника звільнили з роботи у зв’язку з нестачею. Що йому робити?
CВІТЛАНА.
м. Тернопіль.
Щоб захистити свої права, треба їх знати. Про підстави і порядок звільнення працівників у зв’язку з нестачею матеріальних цінностей йдеться в статтях 40, 41, 43, 43-1 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП).
Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках, передбачених законом. Такими є:
— вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника, якщо це встановлено вироком суду чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу;
— винні дії працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.
При звільненні за втратою довір’я роботодавцю слід отримати згоду виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. Для звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання, такої згоди не потрібно.
У зв’язку з втратою довір’я можуть бути звільнені тільки ті працівники, які безпосередньо зайняті прийняттям, зберіганням, транспортуванням і розподілом грошових або товарних цінностей. У трудовому праві діє презумпція відсутності вини працівника. Трудові обов’язки працівника визначаються законодавством, трудовим договором, посадовою інструкцією, наказами керівника тощо. Вирішуючи питання про притягнення працівників до відповідальності, роботодавець повинен визначити, порушення яких конкретних норм стали причиною нестачі та завданої шкоди. Втрата довір’я повинна грунтуватись на конкретних фактах, які мають підтверджуватися відповідними документами: актами ревізії, інвентаризації і т.п. Сама по собі нестача матеріальних цінностей, а також нічим не підтверджена підозра не можуть бути підставою для втрати довір’я до працівника та його звільнення.
Відповідно до частини 1 статті 233 КЗпП у справах про звільнення працівник може звернутися із заявою до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
Отже, якщо комірник вважає, що він не вчиняв за місцем роботи розкрадання майна власника і це не встановлено вироком суду чи постановою компетентного органу, а нестача матеріальних цінностей виникла не з його вини і він не порушував своїх трудових обов’язків, то може звернутися до суду з позовною заявою про поновлення на роботі та про виплату заробітку за час вимушеного прогулу.
Орест ЗВАРИЧ.
Фото з вільних джерел